Театр Скарбека (№ 1)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Театр 1842 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 51].

Театр 1842 р. [Постанова Ради міністрів УРСР “Про доповнення списку пам’яток містобудування і архітектури УРСР, що перебувають під охороною держави” № 442 від 6.09.1979 р.].

Новий театр (Скарбека) 1842 р. (№ 1) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Театр споруджено на кошти графа Станіслава Скарбка за проектом Алоїза Піхля та Йогана Зальцмана в 1837 – 1842 рр. Зал мав 1460 місць – на той час театр був найбільшим у Європі. 27 квітня 1842 р. театр відкрився постановкою комедії О.Фредра “Дівочі обітниці”.

В 1847 р. тут концертував Ф.Ліст.

До 1900 р. використовувався як оперний і драматичний театр. Тут відбувся дебют української співачки Соломії Крушельницької; тут виступали Ніколо Паганіні, Ференц Ліст, Г.Венявський, Іоган Брамс, Станіслав Монюшко, Микола Лисенко [Львов: атлас туриста. – М.: 1989 г., с. 68].

В 1898 р. тут відбулося урочисте відзначення 100-ліття нової української літератури (в 1798 р. вийшло перше видання “Енеїди” І.Котляревського).

У будинку № 1 (у приміщенні теперішнього театру імені Марії Заньковецької) за польських часів, окрім театру Скарбка, був магазин цукерок Гершона, кав’ярня “Театральна” Єґера та кінотеатр “Лев” Кухара, який згодом перейменували в “Атлантик”. 1940 року радянська влада повернула будівлі давню функцію, тут знову запрацював театр. На його фасаді 1971 року розмістили пам’ятну таблицю на честь 100-річчя від дня народження Лесі Українки.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 2 березня 2007 року, № 37 (1083)

Адресу просп. Свободи, № 26 від часів СРСР має Будинок актора, розміщений у західному крилі театру імені Марії Заньковецької.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 4 липня 2008 року, № 94 (402)

На розі з вулицею Лесі Українки під № 23 по вул.Театральній (це будівля театру імені Марії Заньковецької) наприкінці 1970-х відкрили надзвичайно популярний тоді бар “Театральний”, який на початку нового століття підупав, урешті-решт його закрили. Переобладнаний “Театральний” відновили 2006 року.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 2 лютого 2007 року, № 17 (87)

Театр займає цілий квартал, так що його головний (південний) фасад виходить на вул. Лесі Українки, західний фасад – на просп. Свободи, північний фасад – на Торгову площу, східний фасад – на вул. Театральну.