Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пам’ятай про великі дні наших Визвольних змагань

Богдан Хмельницький

?

Листопадна вул.

Вулицю Угорську з проспектом Червоної Калини з’єднує вулиця Листопадна, названа так 1950 року. З 1939-го вона мала назву Гродинського. Забудова вулиці: двоповерхова барачна 1950-1960-х і п’ятиповерхова 1970-х років.

Вулицю Угорську з перехрестям вул.Литвиненка та Героїв Крут сполучає вулиця Карбишева, названа так 1974 року на честь російського і радянського військового діяча. Від 1932-го – Красучинська, бо була розташована неподалік фільварку Красучин, який у польські часи стояв на перетині вулиць Стуса та Героїв Крут. Забудова: двоповерхова барачна 1950-х.

Вулицю Карбишева з вул.Листопадною з’єднує вулиця Танячкевича, названа так 1993 року на честь Данила Танячкевича (1842-1906), українського публіциста і громадсько-політичного діяча. Від 1959-го мала назву Велосипедна. Забудова: дво-триповерхова початку 1960-х.

Перехрестя вулиць Угорської та Тернопільської з перехрестям Карбишева та Героїв Крут з’єднує вулиця Литвиненка, названа так 1993 року на честь львівського скульптора ХХ століття. До 1939-го вона складалася з двох частин: Ґнєзненської (з 1929-го) і Віленської (з 1934-го), Ґнєзненська з 1946-го називалася Лінійна, Віленська, з 1950-го – Вільнюська, а з 1958-го – також Лінійна, з 1964-го обидві частини називали Тореза на честь французького комуністичного діяча ХХ століття Моріса Тореза.

У чотириповерховому будинку 1960-х № 3 за радянських часів були їдальня № 3 і ресторан “Берізка” – один із найпопулярніших львівських ресторанів 1970-х. Нині в цій переобладнаній будівлі містяться банк “Форум” і салон взуття. У будинку № 4 за часів СРСР був магазин “Канцтовари”, магазин “Продукти” тут міститься й нині.

Забудова вулиці здебільшого чотириповерхова 1960-х, будинки № 1 і № 5 – у стилі польського конструктивізму 1930-х.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 28 вересня 2007 року, № 173 (243)