Свята Меланія

1889-1890 pp., Ю.Захарієвич

Апсида костелу францисканок

Свинцеве обрамлення, моліроване скло, протрави, гризайль, шварцлота

Понизу напис (зберігся частково): Графиня Софія Сіменська…

Вітраж однофігурний. Постать Св.Меланії є центром композиційної схеми і займає одну третину вітражного полотна. Постать зображена немов у ніші, утвореній аркою, яка над головою святої замикається у трилисник і у верхній третині вітража завершується готичними архітектурними надбудовами у вигляді декоративних веж та кручених колон. Нижню третину полотна займає герб родини Сіменських та портретні зображення доньки і сина обабіч. Кольорова гама стримана: вертикальні елементи з безбарвного, вкритого рисунком, скла на ультрамариновому тлі прекрасно вирізняють постать Св.Меланії у білій хусті, що покриває голову і плечі, охристо-коричневій сукні-столі та темному, ультрамариновому плащі, німб – червоний, по краю жовтий. Вітражне полотно оперезане по периметру декоративною каймою, зібраною з кольорових скелець геометризованої форми.

Примітка. Виконала вітраж фабрика Мейєра в Мюнхені.

Опираючись на класичні зразки європейського вітражного мистецтва XIII – XIV ст., Ю.Захарієвич застосовує у своїх роботах дві вітражні техніки – гризайль і класичний збірний вітраж.

Свята Меланія (онука Меланії-старшої), будучи заміжньою, після смерті своїх дітей разом з чоловіком взяла шлюб стриманості. Більшу частину багатства вони роздали убогим, звільнили всіх невільників і жили у добровільній бідності. Після смерті чоловіка Св.Меланія заклала монастир в Єрусалимі й керувала ним. Померла у 439 році.

Література. Грималюк Р. Вітражні вікна львівських храмів // Народознавчі зошити. – 1999. – № 5. – С.686.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 178.