Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Лариса Панчишина

Водонапірна башта, 1876 – 77 рр.

(архіт.).

Хрещатий парк.

Майже повністю збережена ззовні водонапірна башта (арх. О. Шіле) у колишньому Купецькому саду була однією з трьох споруд подібного типу: одна з них (1871 – 72) містилася поряд, мала баштоподібну прибудову і великий підземний резервуар, друга – найбільша – Михайлівська (1871 – 72) з внутрішнім резервуаром місткістю 18 тис. відер – біля Михайлівського монастиря на Володимирській гірці (обидві не збереглися).

В 1908 – 09 рр. поруч було споруджено аналогічний підземний резервуар місткістю 110 тис. відер, вхід до якого у вигляді мурованого перекриття льоху містився поряд з баштою, що збереглася. Башти було збудовано на відкритих пагорбах, тепер башту не видно за деревами парку. Водонапірна башта – характерна споруда утилітарного призначення, фасади якої виконано з використанням ренесансних мотивів в інтерпретації цегляного стилю. Цегляна, восьмигранна, триярусна. Цокольний поверх виділено карнизом з невеликим виносом. Вікна першого і другого поверхів на всіх гранях з напівциркульним завершенням, третього поверху – прямокутні, без лиштв, ледь заглиблені в площину стіни. Роги башти виділено лопатками, які об’єднують другий і третій поверхи. Площини стін плоскі, без декору, лише між вікнами другого і третього поверхів – вузька смуга поребрика, над вікнами третього – ряди машикулів; цей самий мотив у зменшеному масштабі повторено вище в суцільному фризі під карнизом, завдяки чому башта, яка не має тепер покрівлі, порожниста всередині, нагадує оборонну споруду і, оточена деревами, виглядає романтично. Над третім ярусом був аттик з фризом з неглибоких прямокутних ніш. Вежа мала низький, майже плоский восьмисхилий наметовий дах з виступом і сигнальним ліхтариком.

Всередині розташовувалися житлове приміщення і напірний резервуар місткістю 13 тис. відер, в який, як і в підземний резервуар, воду накачували з нового нижнього машинного будинку двома машинами “Блек” по магістралі, яка пролягала Набережним шосе, потім вздовж міських сходів, Олександрівським узвозом під трамвайними коліями до Купецького саду. З резервуарів Купецького саду брали воду Хрещатик з нижніми частинами суміжних з ним вулиць, “Новоє строєніє”, Бібіковський бульв., товарна залізнична станція і Кадетський корпус.

Кобецкий О. Р. Об артезианских колодцах г. Киева. – К., 1887;

Коклик С. Г. Подземные воды г. Киева: Материалы по вопросу об артезианском водоснабжении г. Киева. – К., 1909;

Описание Киевского водопровода… – К., 1910.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 452.