Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

1966 р. Історія українського мистецтва

1966 р. Історія українського мистецтва

Розмір зображення: 861:589 піксел

Під час досліджень території давнього дитинця вчені виявили залишки фундаментів кількох кам’яних палацових споруд. Це, можливо, рештки окремих будівель, що входили до великих палацових комплексів, більшість споруд яких була дерев’яною. Композиційним центром київського дитинця була церква Богородиці, відома більше під назвою Десятинної, навколо якої стояли князівські палаци.

На початку XX століття було досліджено три кам’яні палацові споруди, які за технікою будівництва можна віднести до кінця X – початку XI століття. Палац, що містився на південь від Десятинної церкви, мав у плані форму витягнутого прямокутника розміром 45: 11,5 м; дві поперечні стіни поділяли його на три приміщення. Бічні приміщення в плані наближалися до квадрата, центральне було видовжене. Можливо, що будівля мала два поверхи, причому другий поверх міг бути дерев’яним.

Другий палац, розташований на північний схід від Десятинної церкви, був подібний до першого. Третій, найбільший палац, стояв трохи віддалік від комплексу Десятинної церкви, навпроти її західного фасаду. Його поперечна вісь майже точно збігається з поздовжньою віссю Десятинної церкви, що наводить на думку про певну систему забудови комплексу споруд. Цей палац був, очевидно, близько 75 м завдовжки. Як і перші два, в плані він членувався на три частини. Проте його центральна частина була квадратна в плані, а бічні – витягнуті.

На північний захід від Десятинної церкви виявлено рештки четвертої палацової споруди X – XI століть, однак докладних відомостей про неї немає. Як показали дослідження, всередині палаци були багато оздоблені фресками, різьбленими мармуровими та шиферними деталями, інкрустаціями. Призначення окремих приміщень цих будівель невідоме. Найбільші з них, мабуть, були залами для урочистих прийомів, бенкетів тощо. Можливо, що саме вони були «гридницями», про які є багато згадок у стародавній літературі.

Про архітектуру київських палаців деяке уявлення дають малюнки Радзівіллівського (Кенігсберзького) літопису. Щоправда, малюнки цього літопису належать до дещо пізнішого часу – до XIV століття, проте вони є копіями з більш давніх оригіналів. На цих малюнках київські палаци зображено у вигляді довгих двоповерхових кам’яних будівель з двома квадратними в плані баштами з боків (як у перших двох палацах), або з однією посередині (як в останньому). Башти перекриває чотирисхилий дах. У нижньому поверсі палацу є аркада, на другому поверсі – вікна. Подібний тип палацових споруд з витягнутим по ширині планом, галереєю на першому поверсі і баштами зі сходами був характерний для середньовічних палаців як на Заході, так і у Візантії. Однак така чітка тричастинність плану простежується лише в київських палацах (с. 150 – 151).

Плани давньоруських палацових споруд X – XII ст. За Ю.С.Асеєвим.

1, 2, 3. Палацова споруда X – XI ст. в Києві.

4. Палацова споруда XI ст. в Переяславі.

5, 6. Князівські тереми XI – XII ст. в Чернігові.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1966 р., т. 1, с. 150.