Макет Києва Х-ХІІ ст.

Створений у 60-ті роки ХХ ст. на основі археологічних досліджень міста та вивчення письмових джерел. Автор проекту – Дінора Мазюкевич. Консультанти – відомі вчені Ю. Асєєв, В. Довженок, П.Толочко, С. Кілієвич. У роботі над виготовленням макета брали участь Д.Мазюкевич, Л. Грищенко, Ю. Химич, І.Барчук, М. Пусенкова, М. Кравченко, Ю. Каменцев.

У центрі – Верхнє місто або Гора. Планування тут носить радіальний характер. Місто оточують земляні укріплення з воротами, а від воріт ідуть вулиці і сходяться на міських майданах біля соборів.

У забудові Києва не було монотонності і скупченості, саме цим давньоруські міста відрізнялися від міст Візантії, Заходу і Сходу.

Найбільшу площу займав “город Ярослава” архітектурний ансамбль якого сформовано в першій половині ХІ ст. У центрі ансамблю – Софійський собор, оточений великим муром. Це – митрополича садиба. На передньому плані головний в’їзд до міста – південні Золоті ворота. Між Золотими воротами і Софійським собором три церкви першої половини ХІ ст. – Ірининська, Георгіївська та невідомий храм, присвячення якого ще остаточно не з’ясоване. Зі сходу до міста вели Лядські ворота, із заходу – Львівські .

На задньому плані Софійські або Батиєві ворота через них можна було потрапити в старішу частину Києва – “город Володимира”. Він знаходиться в північно-східній частині Старокиївської гори і був оточений потужними укріпленнями. Центральні споруди – Десятинна церква (989-996) в оточенні князівських палаців кінця ХІ ст.

Праворуч – Михайлівська гора де виник “город Ізяслава-Святополка”. Її почали заселяти ще в часи Ярослава Мудрого, але повністю архітектурний ансамбль сформувався за часів княжіння його сина Ізяслава та внука Святополка Ізяславича. В центрі – Михайлівський Золотоверхий собор початку ХІІ ст. Ліворуч від “города Ярослава” – Копирів кінець. Це було багате передмістя з боярськими та купецькими садибами. Тут же знаходився торг.

З південного сходу Київ відділявся від великого плато широкими хащами – Перевісищем у Хрещатому яру. Це було місце княжих полювань. Тепер тут проходить вулиця Хрещатик.

За підрахунками вчених площа Києва у ХІІ ст. становила 400 га. Вже на початку ХІ ст., як повідомляє німецький хроніст Тітмар Мерзебурзький, у Києві було 400 церков та 8 ринків, а в ХІІ ст., на думку дослідників, у місті проживало 50 тис. чол. За кількістю населення Київ був другим містом Європи після Парижа. Німецький хроніст ХІ ст. Адам Бременський називав Київ суперником Константинополя.

На жаль, більшість споруд періоду Київської Русі не збереглося до наших днів. Багато з них загинули після навали орд хана Батия у 1240р., інші – не зберегла історія.

Пам’ятки тієї доби, що відтворені на макеті, були окрасою міста, вони вражають нас художньою досконалістю і нагадують про велич та красу стародавнього Києва.