Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину, якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Город Ярослава. Вигляд в 1982 р.

Розмір зображення: 800:561 піксел

Мазюкевич Дінора Павлівна (нар. 1918).

Місто 10 – 13 ст. Частина Гори з краєвидом Подолу. Місто Ярослава.

Фрагмент макету стародавнього Києва. 1968. Державний історико-архітектурний заповідник «Софійський музей».

За Ярослава Мудрого відбулося значне розширення Верхнього міста. Навколо нього були зведені могутні земляні стіни, на валах в шість рядів поставлені рублені кліті, так звані «городні». Висота стін, закінчених 1037 p., досягала 14 м, ширина – понад 25 м, довжина – 3,5 км. Територія, що її вони оточували, становила 72 га. В стінах було троє воріт: Золоті, Лядські та Львівські. В літературі це місто стали називати «городом Ярослава». В його центрі, оточений мурами, підносився тринадцятибанний (або, як вважають деякі дослідники, двадцятип’ятибанний) Софійський собор – «митрополія руська», головний храм Київської Русі, закладений 1017 р. Навколо митрополичої садиби стояли інші муровані споруди: Георгіївський собор, храм на перетині сучасних Георгіївського провулка та Стрілецької вулиці, церква Ірини, двоповерховий палац та ще декілька кам’яних церков. У Ярославовому місті було щонайменше сім феодальних дворів – Борислава, Брячислава, Василька, Гліба, Коснячка, Ратші, Путяти. Певну частину міста заселяв торговий люд. Містобудівна планувальна система стародавнього Києва мала радіально-кільцевий характер. Вважається, що основне планування Старого міста збереглося до наших днів.

Джерело: Крізь віки: Київ в образотворчому мистецтві 12 – 20 ст. – К.: Мистецтво, 1982 р., № 19.