Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

1999 р. Звід пам’яток Києва

Микола Владимиров, Геннадзй Осадчий, Тетяна Трегубова

Капонір першого полігона, 1843 – 44 рр.

(архіт.).

Лабораторний пров., 24.

Збудований на дні фортечного рову за зразковим проектом військового інж. К. Оппермана. Призначений для ведення артилерійського вогню вздовж підошви валу першого полігона Госпітального укріплення, а також для зберігання гармат. Споруда одноповерхова, цегляна, в плані має форму зрізаної параболи (довжина по поздовжній осі 17 м, ширина горжової стіни – 18 м). Складається з восьми розташованих по периметру приміщень-казематів і центральної порохової камери, перекритих коробовими та хрещатими склепіннями. Дах вальмовий (тепер зруйнований). До горжі капоніра з обох боків прилягали цегляні оборонні стіни з двома брамами для виходу в рів, пов’язані з ескарповою стіною валу (не збереглися). Зв’язок з територією укріплення здійснювався по похилій склепінчастій потерні (завдовжки 15,5 м, завширшки 1,8 м), вбудованій у товщу валу. Порохова камера вміщувала бл. 1134 пуди пороху. Капонір мав на озброєнні 4 каронади. У 1863 р. пристосований під в’язницю для учасників польського повстання; з 1870 р. у ньому проживали нижчі чини військового госпіталю та учні військово-фельдшерської школи. У зв’язку з втратою оборонних функцій наприкінці 19 ст. деякі амбразури й бійниці було закладено, а замість них прорубано прямокутні вікна. Тепер на реставрації.

РДВІА, ф. 802, оп. 5, спр. 6910.

Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 443.