Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

[1990 р.] Паспортна інформація

Георгіївська церква

Пам’ятка археології

XI ст.

Розміщення:

м. Київ, Георгіївський пров., 2.

Загальний опис:

Георгіївська церква мала стрічкові фундаменти, складені з бутового каменю різних порід на цем’янковому розчині. Глибина залягання фундаментів і їх ширина різні: під основним обсягом храму вони мають глибину 1,3 м при ширині 1,6-1,8 м (врізані в материковий лес), під стіною галереї 0,8 м при ширині 1,2 м. Дерев’яних субструкцій фундаменти не мали.

Над фундаментом розташований ряд плінфи, а поверх нього укладені шиферні плити. Стіни церкви зберегли на окремих ділянках до трьох рядів кладки, мали товщину 1,1-1,5 м. Складені вони в техніці змішаної кладки з плінфи і круглого каменю. Плінфа коричневого і червоного кольорів, квадратна: 30×30×3 см; 31×31×3,5 см. На стінах храму були пілястри завширшки 1,07 м.

Загальна довжина споруди з апсидою близько 27 м, ширина – 24 м. Це була трьохнефна церква з двома галереями: південною і північною. Вона мала три апсиди і являла собою тип шестистовпного хрестовокупольного храму.

Крім фундаментів виявлені фрагменти фресок, які добре збереглися, частини колони, залишки голосників, які засновувались для поліпшення резонансу під час культової служби. Виявлено також велику кількість різних предметів побутового призначення: фрагменти глиняного посуду, жорна для змелювання борошна, уламки амфор, медальйон-амулет (так званий “змійовик”). Підлога виповнена з поливних плиток (в тому числі фігурних, квадратних., трикутних) зеленого, коричневого, чорного і золотистого кольорів. Знайдені шиферні плити, фрагменти віконного скла, шматки листового свинцю.

Історична довідка, відомості про дослідження:

Георгіївська церква належить до числа центральних споруд архітектурного ансамблю “міста Ярослава”. Про будівництво однойменного монастиря згадується у літописі під 1037 р. На південь від Софійського собору навпроти Золотих воріт містився Георгіївський монастир з однойменною церквою, яку збудували на честь патрона Ярослава Мудрого – “Георгія Переможця”. Георгіївський храм за задумом князя призначався для молебна його родини та наближених. Про будівництво Георгіївського собору збереглися цінні свідчення в одному стародавньому літературному джерелі – у харатейному списку “Пролога” XIV ст., згідно якого він закладений у 1037 р., а закінчено будівництво – у 1051-53 р. Храм повинен був вражати своєю пишністю, багатством внутрішнього оформлення, величністю і розмірами. Цього вимагала ідея виконання його, як патронального храму. Про значні масштаби будівлі свідчать її розміри, які ненабагато менші розмірів центральної частини Софійського собору. Церква і всі будівлі біля неї були зруйновані ордами Батия у 1240 р.

Ділянки фундаментів храму були досліджені при проведенні земляних робіт у 1934, 1937,1939 р. І.М.Самойловським. У 1979 р. археологічними розкопками були досліджені південна і західна частини споруди (Я.Є.Боровський, М.А.Сагайдак).

Облікова інформація:

Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 17.11.1987 р. № 1112.

Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920 (додаток 1) Георгіївська церква віднесена до архітектурної охоронної зони в межах: вул. Костельна, майдан Незалежності, вул. Ново-Пушкінська, вул. Прорізна, вул. Ярославів вал (зовнішні схили), Львівська площа, схили Старокиївської гори.

Основна бібліографія, архівні дані:

Літопис Руський.- К.: “Дніпро”, 1989.- С. 89.

Каргер М.К. Древний Киев.- Т. 2.- М.- Л., 1961.- С. 232-237.

Боровский Я.Е., Сагайдак М.А. Раскопки в “городе Ярослава” древнего Киева // Археологические открытия 1979 г.- М., 1980.- С. 335-336.

Сагайдак М.А. Великий город Ярослава.- К., 1982.- С. 66-76.

Боровский Я.Е., Сагайдак М.А. Археологические исследования древнего Киева в 1978-1982 гг.- К., 1985.- С. 52-57.

Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева.- М., 1982.- С. 68-70.

Раппопорт П.А. Русская архитектура X-XIII в.- Л., 1982.- С. 14-15.

Ілюстративні матеріали:

План розташування фундаментів Георгієвської церкви (за Каргером К.М.).

Варіант реконструкції церкви Сагайдака М.А., Боровського Я.Є., Шелягова В.С.

План Георгіївської церкви. Реконструкція.

Місце розташування фундаментів церкви. Вид з південного заходу.

Місце розташування фундаментів церкви. Вид з південного сходу.

Місце розташування фундаментів церкви. Вид з боку вул. Золотоворітської.