Паспортна інформація
Церква Федорівського монастиря
Пам’ятка археології
XII ст.
Розміщення:
м. Київ, вул. Володимирська, 7-9.
Загальний опис:
Будівля являла собою тринавовий шестистовпний двоярусний хрестовокупольний храм завдовжки 28,1 м, шириною 20 м з підкупольним квадратом дещо зсуненим на схід. Північний та південний фасади споруди членувались лопатками відповідно з її внутрішньою структурою на чотири нерівні частини. Від пам’ятки збереглись фундаменти та фрагменти кладки стін. Ширина фундаментних ровів біля 1,8-2 м при глибині залягання фундаментів 1,5 м. На дні ровів були виявлені залишки дерев’яних субструкцій, на яких покоїлись бутові кладки фундаментів. Субструкції являли собою дерев’яні лежні, укланені вздовж фундаментних ровів. У місцях перетину субструкцій виявлені залізні костилі, які добре збереглися. Фундамент будівлі за зовнішнім та внутрішнім контуром складений з колотого бутового каміння (граніт, пісковик). Внутрішній контур фундаменту являє собою кладку з плінфи, дрібного каміння на забутовочному розчині. Блоки, які збереглися та фрагменти стін вказують, що будівля була споруджена у техніці порядової кладки. До південно-східного фасаду храму по усій його довжині примикає боковий вівтар, який завершується з північного сходу апсидою. Судячи по використанню у кладці брущатої цегли, час зведення цього вівтаря можна віднести до кінця XII-початку XIII ст. Цілком імовірно, що боковий вівтар являє собою усипальню, оскільки тут були виявлені залишки поховань. Судячи по знахідках (золоті дробівниці з перегородчатою емаллю), ці поховання належали багатим особам. Чиленні фрагменти отинькування свідчать про те, що храм був багато прикрашений і розписаний. Дослідження показали, що церква Федора відкриває собою новий стилістичний напрямок давньоруської архітектури 30-80 р. XII ст. Згодом у цій техніці будується церква Пирогощі на Подолі, Кирилівська церква.
Історична довідка, відомості про дослідження:
Церква Федорівського монастиря була закладена князем Мстиславом Володимировичем у 1129 р. Незабаром в храмі був похований її будівник, який помер 15 квітня 1133 р. Федорівський монастир, збудований сином Мономаха, князем Мстиславом Володимировичем, до самого кінця являв собою родинний (“вотч”) монастир Мстиславичів. В останній раз Федорівський монастир згадується у літопису під 1259 р. у розповіді про прикрашення Данилом Галицьким збудованого їм храму Іоанна Златоуста у Холмі, для чого були використані ікони, принесені з Києва. Очевидно, це були малочисельні рештки колишнього багатого оздоблення монастиря, які уціліли після монгольского розгрому Києва у 1240 р. Руїни Федорівського монастиря збереглися до XII ст. Про свідчить зображення напівзруйнованої будівлі монастирського собору на відомому гравірованому плані Києва, прикладеному до Тератургими А.Кальнофойського. Руїни церкви Федора зображені також на плані Києва 1695 р., який зберігається в Архіві стародавніх актів у Москві. Пошуком місцезнаходження пам’ятника займались: І.А.Ставровський (1853 р.), М.К.Каргер, В.К.Гончаров, В.А.Богусевич, С.Р.Кілієвич. Пам’ятник був виявлений у 1983 р. (В.А.Харламов, Я.Є.Боровський). Розкопувався у 1984-1985 р. (С.Р.Кілієвич, В.А.Харламов).
Облікова інформація:
Взято під охорону згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 10.10.1988 р. № 976.
Межі охоронної зони і зони регулювання забудови: згідно рішення виконкому Київської міської Ради народних депутатів від 16.07.1979 р. № 920 (додаток 1) церква Федорівського монастиря віднесена до архітектурного заповідника у межах: схили Старокиївської гори до підніжжя майдану Незалежності, вул. В. Житомирська.
Основна бібліографія, архівні дані:
Каргер М.К. Древний Киев.- Т. 2.- М.- Л., 1961.- С. 428-431.
Асеев Ю.С. Архитектура древнего Киева.- К., 1982.
Харламов В.А. Раскопки на территории Федоровского монастыря. // А. О.- 1985.
Ілюстративні матеріали:
План розкопок храму 1909-1910 р.
План розташування фундаментів церкви.