Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

с. Грушів.

Яворівський.

Церква св. Миколи. 1715.

Найдавніші згадки про церкву походять з 1578 р. Існуюча дерев’яна тризрубна одно-верха церква, вкрита невисокою шоломовою банею на низькому восьмерику, збудована у 1715 (1717) р. коштом дідича Розвадовського. В пізніші часи до бабинця прибудований присінок, а до вівтаря і нави з півночі невеликі приміщення. У 1899 р. при західній стіні бабинця добудовані хори. В цьому ж році придбаний іконостас з різночасовими іконами. Поряд з церквою розташована триярусна дерев’яна дзвіниця, другий ярус якої оточений обхідною галереєю. З 1950 по 1989 р. церква стояла зачиненою.

В присілку Щеплоти (тепер окремому селі) у 1621 р. був заснований Щеплотський Успенський монастир, який отримав фундаційний акт від Адама Літинського у 1626 р. Початково складався з двох келій та невеличкої каплички, збудованої над гробом засновника Христофора Волковецького, протосинкла Патріарха константинопольського. Дещо пізніше в XVII ст. була зведена дерев’яна церква Успения Пр. Богородиці. У 1678 р. привілей монастиря підтвердив і доповнив король Польщі Ян III Собєський. Під час йосифінської реформи монастир у 1788 р. був ліквідований, а монахи переселені в Крехів. Існують згадки і про існування монастиря в ще одному селі – Колониці, що теж належить до парафії в Грушеві.

Центральний державний історичний архів України у Львові, фонд 159 Галицька фінансова прокуратура, опис 9, справа № 1607, 3678.

Archiwum Przemyski. Archiwum Biskupstwa grecko-katolickego Przemyskiego, sygnatura № 373, strona № 140.

Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. – Киев, 1985. – Т. 3, c. 230.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Schematismuius universi venerabilis cleri dioeceseos graeco cath. Premisliensis pro anno Domini MDCCCXXXII. – Premisliae, 1837.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 397 – 398.