1967 р. Історія українського мистецтва
У зв’язку з вторгненням турків у прибережні райони столиця кримського ханства з Солхата (Старий Крим), що його заснували вірмени, переходить в печерне місто Киркер (Чуфут-Кале). Поблизу нього в широкій долині, між горами, підступи до яких зручно були захищені, засновано на початку XVI століття нову ханську столицю – Бахчисарай. Звідси вели торговельні шляхи в степовий та східний Крим, в південні та західні райони.
Історичні умови (на той час не було серйозної воєнної небезпеки), вигідні оборонні рубежі міста та природні умови виключали необхідність влаштування значних укріплень, що їх мали прибережні та розміщені на високих плато міста середньовічного Криму.
В центрі міста Бахчисарая, з властивими для багатьох поселень Криму звивами вузьких вуличок та ступінчастим розташуванням садиб, мечетей та фонтанів, на березі невеличкої річки розмістився ханський палац. Ансамбль його споруд виник у XVI і неодноразово перебудовувався протягом XVII – XVIII століть. Під час нещодавно проведених реставраційних і дослідницьких робіт вдалося більш-менш точно встановити основні етапи його забудови.
Подвір’я палацу було поділено на кілька відокремлених двориків, розташованих навколо центрального майдану. Будівлі кожного дворика мали своє призначення: резиденція хана, гареми, господарські і військові споруди, кладовище ханів. Споруди XVI століття (зал ради й суду, мала мечеть, лазня, мавзолей-дюрбе) були невеликих розмірів, кам’яної кладки з суцільним або частковим облицюванням плитами правильної форми.
Цікаву конструкцію мають кам’яні склепіння лазні та малої мечеті, зроблені з великих кам’яних брил. Взагалі ж будівельні прийоми XVI – XVII століть мало чим відрізнялись від прийомів попередніх століть. Інші частини ансамблю споруджувались у XVIII столітті з цегли-сирцю в дерев’яному каркасі.
В оздобленні інтер’єрів широко застосовувались орнаментальні розписи або різьба, де, поряд з традиційними мотивами мистецтва ісламу (куфічні написи), багато було місцевих художніх елементів, а у XVIII столітті помітні й мотиви українського орнаменту. Багато уваги приділялося вікнам з ажурним плетивом ґраток та кольоровим склом. Мистецьким витвором є різьблений з каменю портал роботи італійського архітектора Алевіза Фрязіна Нового (його по дорозі до Москви затримав хан, 1503 р.). Портал був у палаці біля Киркера, а згодом перенесений у Бахчисарай. В ренесансних формах порталу широко застосовано рослинний орнамент та примхливу в’язь куфічного письма.
Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 101 – 102.