2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Далі на схід, у житловому (для гостей) Шуваловському корпусі розпланування обох поверхів коридорне, однорядне. Поверхи сполучаються маршовими та крученими сходами, розміщеними відповідно в окремій клітці та західній вежі. Назва корпусу пов’язана з ім’ям дочки М.Воронцова – Софії Михайлівни, одруженої з графом О.Шуваловим. Подружжя під час приїзду до Алупки займало східне крило, а гості – західне.

До палацу в’їжджали з заходу через браму, фланковану двома різновисокими сторожовими вежами, а далі замковою вуличкою (Шуваловський проїзд), оточеною високими, грубого мурування, кам’яними стінами, посиленими контрфорсами. Новою, притаманною вже XIX ст. деталлю, є перекинутий через вуличку металевий ажурний місток, який правив для переходу музикантів на хори парадної їдальні. Характерна для середньовіччя звивиста вуличка сприяє нарощуванню зорових та емоційних вражень при наближенні до головного корпусу палацу, а також створює враження грандіозності ансамблю, який здається значно більшим, ніж насправді. Закінчується проїзд аванплощею перед північним фасадом палацу. З півночі площа оточена підпірною стіною, в яку вмонтовано фонтан з датою “1839”; з заходу вона акцентована двома триярусними вежами, які фланкують в’їзд до господарського двору (на правій вежі – годинник з боєм). На протилежному боці площі – в’їзна східна брама. З площі відкривається один з кращих на узбережжі краєвидів гори Ай-Петрі.

На аванплощу виходить симетричний північний фасад головного корпусу палацу, який за стильовою характеристикою наближається до архітектури часів Тюдорів. Центральний ризаліт фланкований триярусними, що здіймаються понад карнизом, вежами з фігурними банями. До веж з одного боку прилягають еркери. Роги ризалітів та еркерів акцентовані півколонами, які переходять у пінаклі з маківками. Понад рівнем карниза – аттик з кремальєрами. Архітектурно-художня пластика бань та маківок нагадує індійську архітектуру часів Великих Моголів.

Південний фасад палацу відзначається багатоплановістю. Головним у його композиції є центральне розташований портал з глибокою нішею-екседрою, виконаною в мотивах індо-мусульманської архітектури, що особливо проявляється в наріжних вежах-пінаклях, мереживі парапету, зубчастому окантуванні арки. Екседра прикрашена всередині балкончиками на рівні 2-го поверху та ліпним орнаментом по стюку та каменю, а з 1844 р. – шестиразовим написом арабською мовою: “Немає переможця, окрім Аллаха!” Це вислів халіфа Мухаммеда І, перейнятий з мурів всесвітню відомої пам’ятки арабської архітектури XIV ст. – палацу Альгамбра в Іспанії. Дбайливе архітектурне опорядження екседри пояснюється ще й тим, що Е.Блор надав їй функцій відкритого салону, де відбувалися концерти. У 1863 р. тут востаннє у своєму житті виступав великий актор М.Щепкін.

На фасаді палацу привертає до себе увагу легкість терас-балконів, які підтримуються тоненькими стовпчиками-колонками з оригінальними капітелями у вигляді стилізованих квітів лотосу. Це було новітнім на ті часи технічним вирішенням, пов’язаним зі збільшеними можливостями використання металу в архітектурі.

Вісь порталу посилена переходом з першої на другу терасу у вигляді широких сходів з каменю, фланкованих шістьма біломармуровими фігурами левів.

Надзвичайно витончено вирішено фасади зимового саду та парадноїщальні, побудовані на контрасті мурованих і засклених площин, де тюдорівська тема знайшла творче переосмислення.

Шуваловський та господарський корпуси, відповідно до свого другорядного призначення, мають контрастну до головної частини палацу стриману архітектуру з мінімальним застосуванням декоративних деталей.

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 47 – 48.