Вітраж сходової клітки

Розмір зображення: 800:298 піксел

Вул. М.Вороного, 9

1904-1905 pp.

Псввдовітраж, ансамблевий

Молірованв скло, керамічні фарби. 45: 61 см, фрагмент

Вітражне полотно було розділене віконними рамами на чотири сегменти. Збереглися два сегменти у верхній фрамузі вікна на двох поверхах. Рисунок лівого сегмента є дзеркальним відображенням рисунка правого і в сукупності вони творять єдину композиційну схему: стебла троянд сплітаються в аркоподібну дугу, рух якої повторюють скупчені у верхній половині полотна зелені листки і жовті квіти троянд. Кожен із сегментів оперезаний з лівого, верхнього і правого країв смугою, рисунок якої імітує зібрану з прямокутних модулів скла кайму.

Примітка. Стилізовані троянди є елементом композиції не тільки вітражних полотен, а й керамічної плитки, якою викладені сходові площадки кам’яниці. На останньому поверсі характер композиційного рисунка вітражних сегментів зберігається, тільки замість троянд зображені стилізовані кульбаби. Барви і частково рисунок втрачені.

Література. Державний архів Львівської області, ф.2, оп.2, спр. 4005, арк. 6, 11, 16, 23.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 215.

Назагал, псевдовітражні засклення виконують суто декоративну функцію або функцію ширми, яка закриває малоприємний вигляд на вузьке внутрішнє подвір’я, і мають, здебільшого, репрезентативний характер. Не можемо, однак, безапеляційно стверджувати, що репрезентативність – огульна ознака псевдовітражів, оскільки значна кількість псевдо-вітражної оздоби кам’яниць міста втрачена, а серед масиву розписаних вікон, шо збереглися (навіть фрагментарно), існують зразки псевдовітражів, які є компонентом програми синтетичного декорування інтер’єра будинку. Прикладом такого засклення можуть бути мальовані вікна буд. № 9 на вул. М.Вороного (1904-1905 pp., добудова 1906-1907 pp.) [Державний архів Львівської області, ф.2, оп.2, спр. 4005, арк. 6, 11, 16, 23]. Основою композиційної схеми вітража є стилізована квітка троянди, багаторазовий повтор якої створює враження пишного трояндового квітника. Таку ілюзію доповнюють керамічні плитки з ідентичним зображенням троянди, якими викладені площадки сходової клітки. Не лише форма, а й колір об’єднує компоненти оздоби інтер’єра в єдиному злагодженому акорді. Безсумнівно, синтетичний декор кам’яниці задуманий на стадії проектування будинку.

Джерело: Грималюк Р. Вітражі Львова кінця XIX – початку XX століття. – Льв.: 2004 р., с. 144.