1968 р. По Україні

Г. Н. Логвин

Львівський портрет XVI – XVII ст. – ціла епоха в історії українського мистецтва, і він ще чекає на свого дослідника. Збереглися портрети братчиків, які стоять навколішки або на весь зріст: чимало лишилося посмертних портретів, що їх ставили в головах труни померлих, а після похорону вішали в церкві над місцем їх поховання. Справжнім мистецьким шедевром є портрет доньки львівського братчика Гаврила Лангиша – Варвари Лангишівни, виконаний, як можна гадати, Миколою Петрахновичем коло 1635 р. Доти в портретному мистецтві України ще не було такої проникливої характеристики людини, такого досконалого виконання, життєвості й поетичності в зображенні реальної людини. Майстрові вдалося не тільки досягти портретної схожості, а й створити образ дівчини, в якому втілені природна грація, доброта, щиросердість і витончена привабливість. Вражає розуміння кольору і особливо такого могутнього засобу нового реалістичного мистецтва, як світло.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 224 – 225.