2011 р. Норвежці допомагають відновлювати хатини та церкви у Львівському музеї народної…

Дзвенислава Басараб

2011 р. Норвежці допомагають відновлювати хатини та церкви у Львівському музеї народної архітектури та побуту

01 Лис 2011

Навесні 2011-го у Львові у Шевченківському гаю стартував міжнародний реставраційно-відновлювальний проект, метою якого є збереження історичних об’єктів. За цей час українським та норвезьким працівникам вдалося відновити хату XX ст. села Мшанець – було демонтовано дах та замінено покрівлю. Отож, зараз хатина вже майже набула належного стану. Ще залишилися оздоблювальні роботи всередині будівлі.

Як писала “Пошта”, ця хата могла завалитися будь-якої хвилі, бо ж задня стіна прогнила та потребувала нагальної реставрації. Усі ремонтні роботи проводять у межах спільного з норвезьким урядом проекту за кошти самої ж Норвегії.

Наступним об’єктом реставрації стала хата зі села Либохори. Над її відновленням також працюють вітчизняні майстри та норвезькі колеги. “Ми вдячні нашим друзям із Норвегії, які допомогли цей об’єкт відреставрувати. Загалом цього року від норвезького уряду ми отримали близько 350 тисяч гривень. Результат цієї співпраці виявився дуже плідним, тому маємо наміри підтримувати його і в майбутньому. Вже є певні домовленості, що наступного року фінансування триватиме, навіть у більшому масштабі”, – зазначив заступник міського голови Львова з гуманітарних питань Василь Косів.

Як розповів керівник Музею народної архітектури та побуту Іван Косачевич, фондом ревіталізації, Львівською міською радою, управлінням культури, департаментом гуманітарної політики та музеєм був написаний проект про відновлення колекції історичних пам’яток.

За його словами, цьогорічними експертами норвежці були обрані не випадково, адже Норвегія славиться як один з основних і найбільших культурологічних донорів у всьому світі. Їхні фахівці мають добре кваліфікованих знавців у роботі з деревом.

Українсько-норвезький проект має на меті створити не тільки гарний вигляд хатин, але й проводити реставраційні роботи автентичними техніками, за якими їх будували.

Як зазначив директор музею Майхауген у Ліллегаммері Гауте Якобсон, деревина, яка оброблена за допомогою сучасної техніки, занадто швидко висихає, просідає, і через неї об’єкт реставрації необхідно буде невдовзі знову ремонтувати, а при дотриманні всіх історичних особливостей будівля зможе простояти близько 40-50 років. Тому, реставруючи хати зі с. Либохори, майстри використовують сокири, ручні рубанки тощо. Під час заміни всіх конструкцій даху не використовували жодного цвяха – все з дерев’яними кілками, а солома закріплена перевеслами, які скручені та намотані навколо дерева.

“Нам цікаво переймати досвід українських майстрів і радо ділимося своїм. Це потрібний обмін кваліфікаціями. До прикладу, нам дуже заімпонував процес обробки дерев’яних конструкцій, а також солом’яне покриття дахів”, – розповів Хольстен Йоргенсен, радник департаменту з питань збереження культурної спадщини при МЗС Норвегії.

До слова, вже є певні домовленості, що наступного року фінансування буде збільшено. Отож, наступним об’єктом реставрації у музеї, яким займуться українські та норвезькі майстри, стане Троїцька церква з передмістя Чернівців. Причиною її незадовільного стану музейники називають те, що під час її транспортування і складання робітники допустили помилок, які призвели до погіршення стану церкви.