1970 р. Українське золотарство
РАВИЧ ІВАН АНДРІЙОВИЧ – найпопуляриіший і найталановитіший український золотар. Народився у 1677 р. в Києві, жив на Подолі. Був лавником і райцею магістрату. Виконував найвідповідальніші замовлення монастирів, козацької старшини, українських гетьманів І. Мазепи і К. Розумовського, а також російських вельмож. У 1740 р. був у Німеччині, де за дорученням Києво-Печерської лаври закуповував книги. Помер у 1762 p., лишивши по собі великі борги.
Равич мав два тавра. Його ранні вироби позначені писаними літерами – «JR», пізніші – друкованими – «IR». В музеях України і Росії зберігається понад 50 виробів з підписом і таврами Івана Равича. Серед них:
потири:
Державний історичний музей УРСР у Києві: № 628, 1585, 340, 1600, 432, 5634, 1548, 624, 395,
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 1607 з написом:
«Сий келехъ надалъ рабъ божий Гавриол Трофимовичъ мещанинъ киевский до церкви Рождества Христова в Киеве жъ. Року 1731»;
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 310 з написом:
«Сей келехъ наданий до храму Благовещения пресвятой богородицы в село Остаповку в рок 1722»; [6 сіл на лівобер.Укр.]
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 436 з написом:
«Сей потир до церкви свято Михайловскую Глуховскую надала вдовствующая сотнекова Криска Никифоровна собственомъ своим року 1738»;
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1122,
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2249 з написом:
«Коштомъ преподобного господина оца Ныкифора Грибовского архимандрита монастира Петро-Павловского Глуховского зделанъ года 1749 ноября 6 дня. Весу фунтовъ 3»;
Полтавський художній музей, № 2253 з написом:
«1749 года сия чаша зделана в село Милютинцы до церкви Предитечи старательством и прикладомъ кошту пана Феодора Тихоновича жителя того села»; [невідоме село]
Чернігівський державний історичний музей, № 4805);
чарки у формі ковпачка:
Чернігівський державний історичний музей, № 3620, 3610, 3600, 3576, 3517, 3550, 3609. 3548, 3601, 3613, 3611, 3549, 3601;
Державний історичний музей у Москві; № 23510щ, 691щ;
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2712; Оружейная палата московского Кремля, № 15640;
срібні оправи до книжок:
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 448;
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 415 з написом:
«сіє євангеліє оукрасися коштомъ монастирскимъ и значнымъ вкладом его милости пана Григорія Алексеевича Каплонского. Року 1695 при ігумене Іосафе Краковском»
– Равич переробив цю оправу в 1747 р.;
Харківський державний історичний музей, № 5269 з написом:
«Сіє євангеліє сооружися року 1721 дня 20 апреля до обители святой Лубенской Магорскій… Сребра во всій оправе гривен 26 а на позолоту червонцов 13. Fecit loan Ravicz Kjova»;
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 4363 з написом:
«Святое євангеліє сіє соружися и сребром оковася в Кієве року божого 1717 до обители святого архангела Михаила Видубицкой Киевской… Сребра гривен 21 и лотов 5. Червоних 13. Few Ioannes Ravicz Kijouix»;
дві шати до ікон:
Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР, № 213 з підписом: «Fecit loan Ravicz Kiov. 1724»;
Державний російський музей в Ленінграді, № 12207;
свічники:
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 5498 з написом:
«Сії лихтори надалъ в богу прєвєлебный ієромонах Василий наместник свято Михайловский Выдубицкий до тей же обетели року 1721 септембря Fecit loan Ravicz Kiovie»;
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 4784, 4785 з написом:
«Сіє свєшники сооружил честнім моим Гордій послушник святой обители Кієво-Печерской и в той же обители надал до великой церкви Успенія пресвятыя богородицы на престол. Року 1721 месяца марта 1»;
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1626, 1627 з написом:
«Приказом и тщанием господина оця Варлаама Лащевского богословии еврейского и греческого языков оучителя и Академій Киевской префекта иждивепієм же собранія свещник сей весом 3 фун. 21 лот в храм тогож собрания зделан 1747 года февраля»;
Оружейная палата московского Кремля, № 15615, 15618 з написом на кожному: «Сребра в обох лехторях два фунта и 3 золотника. Fecit loan Ravicz Kiova»),
дарохранильниця (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2896 з написом: «Запречестной госпожи єгумени Елени баронеси Дезкантин сооружена сіє гробница 1743 года»),
велика водосвятна чаша (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 2150),
чайник (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2203),
блюда:
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 4599 з написом:
«Чудо святого Архістратига Міхаила. Сооружися сіє блюдо при всечестном иеромопасе Феодосии Хоменко игумене Выдубецком. Коштом монастирским року 1723»;
Оружейная палата московского Кремля, № 19689, 15622),
чаша (Державний музей українського образотворчого мистецтва УРСР, № 218 з написом: «Зделана чаша сія року 1720. Сребра в ней гривень тридцять и пять и дванадцять лотовъ на позолоту, червонцув двадцать вусем за роботу от гривни по два рубъле. Fecit loan Ravicz Kjova»),
кубки:
Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2119,
Чернігівський державний історичний музей, № 3424),
стакани:
Державний історичний музей у Москві, № 749щ,
Державний історичний музей УРСР у Києві, № 461,
Оружейная палата московского Кремля, № 15641).
Центральний державний історичний архів УРСР у Києві, ф. 127, оп. 1015, спр. 2, 1737 р., арк. 43; там же, оп. 159, спр. 66, 1760 p., арк. 1; там же, ф. 128, оп. 1 (маловажливі), спр. 10, 1740 p., арк. 1; там же, оп. 1 (гаг.), спр. 233, 1762 p., арк. 1 – 18; там же, ф. 59, оп. 1, спр. 2410, 1753 р., арк. 6; «Киевская старина», 1891, апрель, стор. 7;
А. Андриевский, Исторические материалы, в. 10, К., 1886, стор. 6.
Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 178 – 180.