Чижевські (18 ст.)
На останню чверть XVIII ст. припадає діяльність цілої родини майстрів Чижевських: Івана, Григорія, Климента, Федора та Опанаса. За браком матеріалів ми не знаємо їх родинних зв’язків, але відомо, що всі вони жили в один час і займались золотарським ремеслом. Григорій за документами числиться відставним підпоручиком, у 1785 р. був ктитарем церкви Миколи Доброго в Києві.
Чижевські діставали великі замовлення від Києво-Печерської лаври, але найвідповідальніші роботи від монастиря одержував Григорій, який у 1782 р. зробив золоту митру «в четырех штуках» і оздобив її коштовним камінням та перлами. В тому ж році ним був викарбуваний до «чудотворної Успенія ікони» срібний з позолотою круг, на якому зображені різні постаті святих. У 1783 р. цей же майстер зробив срібний «внутрішній корподомент» до ікони, подарованої лаврі царським двором, а роком пізніше – «новые серебрянные штучные с позолотой царские врата да в той же церкве обделал в круг и сверху святый престол медными досками с сутою оных позолотою и накладными по сторонам серебрянными чекаными пестропозлащенными ж штуками» [ЦДІА, ф. 128, оп. 1 (заг.), спр. 661, 1785 р., арк. 4]. Григорій Чижевський виготовляв для монастиря також різний посуд: срібні чаші, дискоси та ін. Як видно з рапорту блюстителя Дальніх печер, роботи Григорія відзначались високою майстерністю «и безсумнительно можно ему поверить и на большую суму работ…» На прохання майстра, духовний собор лаври видав йому атестат, у якому перелічені всі виконані ним роботи з високою оцінкою майстерності. Жодна річ Григорія Чижевського нами не виявлена.
Про Івана Чижевського тільки й відомо, що в 1782 р. він разом з Олексієм Іщенком та Григорієм Філіповичем золотив «через вогонь» лаврську дзвіницю. За роботу монастир платив по 50 коп. від червінця, витраченого на позолоту, а всього майстри одержали 477 крб. [ЦДІА, ф. 128, оп. 1 (заг.), спр. 535, 1779 р., арк. 34] У 1790 р. він зробив срібну оправу на ікону, яку лавра подарувала генералу М. Н. Кречетникову.
Федір Чижевський в документах називається «сребряных дел» майстром. Про нього збереглася лише згадка, що в 1811 р. за очистку срібла лавра видала йому аванс у сумі 100 крб. [ЦДІА, ф. 128, оп. З, спр. 65, 1811 р., арк. 33] Опанас Чижевський числиться в списках майстрів Київського золотарського цеху.
Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 139 – 140.