Атаназевич Іван (між 1768 – 1802 рр.)
АТАНАЗЕВИЧ ІВАН МИХАЙЛОВИЧ – один з найбільш плідних київських майстрів другої половини XVIII ст. Жив на Подолі у власному будинку. Вже у 1768 р. був відомий як досвідчений майстер і мав широку клієнтуру. У 1779 р. зробив шляхтичеві Головенському срібне блюдо і сахарницю. У 1802 р. голова Київської управи ремісничих цехів. На своїх виробах ставив підпис або тавро – «ІА».
З його творів відомі:
срібна чарка (Чернігівський державний історичний музей, № 3573) з тавром майстра,
ополоник срібний (Державний історичний музей у Москві, № 14232 щ) з таврами майстра і міста Києва,
срібна оправа євангелія (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 388) з написом:
«1768 году сіє євангеліє коштом доброхотныхъ дателей зделано, а стараниемъ Захарія Долиного и Григория Балабухи, майстерством Ивана Атаназевича до храму Георгия и Дмитрия в Киевское подгородье Преварку. Весу в нем 3 фунта и 22 лота и 2 зол.»;
хрест срібний (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2412) з написом:
«Старанієм и коштомъ сея Вознесенскія церквє священикомъ Василіємь Плаксовскимъ и Печерского жителя Івана Ситка сей крестъ сооруженъ: 1772 года, марта 1 дня; весу в немъ 14 фунтовъ и лотовъ 4»
та підписом автора;
«Майстерствомъ Івана Атаназевича Кієвского мещанина»;
дарохранильниця (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2760) з підписом: «Сия гробница зделана трудами Ивана Атаназевича 1766 года» і тавром майстра;
дарохранильниця (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 2759), підписана:
«Сия гробница зделана рукоделемъ Ивана Михайловича Атаназевича 1788 апреля 20 в Киевское подгороде Преварку до храму Георгія и Дмитрия. Весу в ней сребра 5 фунтов и 26 лотов коштомъ доброхотныхъ дателей. А строениемъ Захария Долиного и Григория Бальбухи»;
потир срібний (Державний історичний музей УРСР у Києві, № 1609) з таврами майстра і міста Киева й написом:
«1809 года месяца марта в село Черняхов до храму великомученіка Дмитрія чаша куплена ценою за 85 рублей весу в ней фунт и 44 золотников»;
кадило срібне (Києво-Печерський державний історико-культурний заповідник, № 1443) з тавром майстра.
Центральний державний історичний архів УРСР у Києві, ф. 59, on. 1, спр. 9220, 1779 р., арк. 1; там же, ф. 447, on. 1, спр. 18, 1804 р., арк. 1.
Джерело: Петренко М.З. Українське золотарство 16 – 18 ст. – К.: 1970 р., с. 148.