Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації.

Старий Київ 14 – 19 ст.

2008 р. Криниця з минулого

Дата: 23.04.2008

Перш ніж почати будівництво на історичній території Києва, археологи неодмінно проводять попередню розвідку – а раптом знайдеться щось вагоме. Центр археології Києва виконує цю роботу ще з 1972 року – відколи почали прокладати столичний метрополітен. Найбагатшим на історичні знахідки, за словами науковців, є Поділ. Нещодавно археологи знайшли тут [на вул.Юрківській] дерев’яний зруб XVI- XVII століть, за версією фахівців – це залишки давнього Київського водогону.

На цьому місці будівництво розпочалося ще у 2007 році. І оскільки законодавство України забороняє забудовувати археологічні зони без попередніх розкопок, науковці взялися до справи (забудовники спочатку були проти розкопок, і якби їхня воля, то ніхто б не дізнався про дерев’яні зруби та елементи садиби ХI століття, які були знайдені саме тут). Наразі дерев’яна конструкція загальною висотою понад 6 метрів вийнята з-під землі і знаходиться на базі Центру археології Києва.

Під час археологічної розвідки було знайдено чимало дерев’яних зрубів, але саме цей, шестиметровий, відрізнявся від інших великим розміром колод і тим, що споруда будувалася не знизу вгору, як звичайний будинок, а навпаки – вниз у землю. Зазвичай зруби являли собою скріплені за допомогою вирубок на кутах квадратні або прямокутні кліті, але в даному разі конструкція має пірамідальну форму у нижній частині. Дехто з науковців схиляється до думки, що це підземна цистерна для води.

– Така версія у нас з’явилася через те, що для створення цистерни використані дерев’яні шпонки та пази, за допомогою яких колоди складені одна на одну дуже щільно, – розповідає начальник Центру археології Києва Михайло Сагайдак.

– Спантеличує нас і те, що складені колоди не під прямим кутом, а пірамідально. Наразі нам відомо, що такі шпонки не використовувалися ні в церковному, ні в оборонному будівництві, і це стосується не тільки України, а й усієї Східної Європи. Тому наша знахідка – це дуже унікальна річ, адже ми знаємо дуже багато про часи Київської Русі, у той час як про XVI-XVII відомо набагато менше. А дерев’яні зруби відкривають перед нами цю завісу, адже мало кому відомо, що Поділ свого часу мав власний водогін. Тільки за допомогою таких знахідок можна зробити його реконструкцію.

У цьому археологам допоможуть й інші речі, знайдені під горою Юрковицею (саме тут проводилися розкопки). Окрім дерев’яної цистерни, було знайдено прообраз металевого насосу, за допомогою якого та за участі тяглової сили (коней чи волів) перекачували воду по водогінних трубах до будинків чи, можливо, до фонтанів. Обидві знахідки археологи називають унікальними через те, що вони дуже добре збереглися до нашого часу, перебуваючи під землею. Хоча розкопки в Києві проводяться часто, але на подібні цінності натрапляють вкрай рідко.

Нині функціональне призначення дерев’яних зрубів ще не до кінця з’ясоване. Спочатку взагалі археологи вважали, що це фортеця оборонного значення. У процесі дослідження цю версію змінили на користь гідротехнічної споруди. Але пан Сагайдак переконаний, що незалежно від того, яке з припущень підтвердиться, значення знахідки не зменшиться. Щоб перевірити правдоподібність гіпотези, науковці шукатимуть аналогічні знахідки в Україні і навіть за кордоном. Ускладнює цей пошук те, що ніде в Україні не будують так багато, як у Києві, та ще й у супроводі археологічних розкопок.

Наразі археологи хочуть розробити проект аби демонструвати знахідку глядачам. Якщо вдасться подолати всі перепони на цьому шляху (погодити проект у всіх археологічних службах та відновити втрачені частини зрубів), вже наприкінці травня знахідку покажуть киянам.

Інна Філіпенко

Джерело: “День”

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 681

Модифіковано : 22.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.