1997 р. Малодосліджені фортифікації містечка Жванця на Поділлі

Євгенія Пламеницька

Село Жванець (у давнину Званеція, Званеч, Званец, Званча) лежить на лівому березі Дністра, при злитті його з Жванчиком, у мальовничій місцевості, що дістала назву “Подільська Швейцарія”. Давня територія села займає кінець високого мису, обмеженого з півдня Дністром, а з заходу й півночі – глибокими закрутами річки Жванчика та потічка Вільшанки. В історичних документах Жванець згадується з 1431 року, коли польський король Ягелло за військові заслуги подарував його рицареві Свичку з Ленчина. Від нього Жванець переходить до кам’янецьких старост Федора Бучацького та Язловецького, а по смерті цього останнього в 1450 році – до його брата Михайла. Вони брали активну участь у формуванні жванецьких фортифікацій. У XVI – на початку XVII століття в Жванці сформувався потужний стратегічний оборонний вузол, який за своїм значенням поступався тільки Кам’янецькому замку.

Пам’ятки України, 1997 р., № 3, с. 88 – 95, 11 іл.