Кінотеатр «Модерн» (№ 18)

Сергій Єсюнін

Кінотеатр «Модерн», фото 2014 р.

Кінотеатр «Модерн» та прибутковий будинок С. Оксмана, 1907-1910 рр. Вул. Проскурівська, 18.

Два будинки, які з’єднані вузькою прибудовою з арочним проїздом. У середині ХХ ст. проїзд був замурований, внутрішні приміщення двох споруд з’єднані, після чого будинки отримали одну адресу.

Кінотеатр «Модерн», 1907 р. На розі вул. Проскурівської з вул. Проскурівського підпілля.

Двоповерховий з мансардою (мансардний поверх добудований у 2006 р.), цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Архітектура будинку в формах історизму поєднує візерунчастість цегляного стилю з елементами модерну. Головний фасад має симетричну композицію, основу якої складають центральна та дві бічні розкріповки, які завершуються характерними для модерну фронтонами складної форми. На центральній розкріповці домінує аркове вітражоподібне вікно сходів, під яким парадний вхід з дверима, прикрашеними художнім різьбленням. Лопатки першого поверху рустовані, фасад рясно оздоблений деталями, виконаними за допомогою цегляного мурування, декор яких підкреслено пофарбуванням. З боку вул. Проскурівського підпілля прибудовані в’їзна арочна брама, що веде у подвір’я. Брама виконана у цегляному стилі з елементами модерну, має на фасаді широкий фриз та увінчана триступінчастим аттиком, арка проїзду оздоблена замковим каменем, створи воріт металеві.

Прибутковий будинок споруджено у 1907 р. купецькою родиною Соломона Маранца на власній земельній ділянці на розі вул. Олександрівської та Аптекарської (нині – Проскурівська та Проскурівського підпілля). Власність була записана на дружину Соломона купчиху Розалію Маранц. У 1910 р. будинок успадкувала їх донька – Августина Маранц, але вже наступного року продала його міщанину Овшію Тульчинському.

У 1910 р. на першому поверсі будинку почав діяти найкращий у місті кінотеатр «Модерн». Взагалі, перший у Проскурові ілюзіон з’явився в 1908 р. по вул. Кам’янецькій – власник купець Єфім Горенштейн відкрив його у колишньому складському приміщенні, та згодом дав назву «Модерн». У 1910 р. кінотеатр Є. Горенштейна переїхав до нового просторого приміщення у будинку по Олександрівській (нині Проскурівській, 18). «Модерн» був найкращим серед ілюзіонів Проскурова. Увечері він весь сяяв вогнями електричних ламп, перед входом були встановлені красиві рекламні щити, двері прикрашені художнім різьбленням (ті двері збереглися до сьогоднішнього дня).

Всередині кінотеатру до послуг відвідувачів були: просторе фойє, буфет, зал з м’якими кріслами й диванами на 200 глядачів. Всі приміщення відрізнялися особливою вишуканістю; стіни фойє оздоблені французьким гобеленом і прикрашені величезними дзеркалами, підлога вистелена кольоровою керамічною плиткою, у кінозалі завіса і штори, пошиті з червоного оксамиту. Під час кіносеансу грав невеликий оркестр, а безпосередньо перед початком демонстрації фільму конферансьє оголошував назву і короткий зміст картини.

У 1915-1916 рр. кінотеатр мав назву «Наука та життя». У 1917 р. його власниками стали брати Штейншлегери та повернули назву «Модерн». У 1921 р. радянська влада націоналізувала кінотеатр, але одразу зіткнулася з проблемою – кого призначити директором? Фахівців то не було. Перебравши багато кандидатур, запропонували цю посаду авторитетному і досвідченому… одному з братів Штейншлегерів – Йосипу.

От такий вийшов курйоз – колишній власник «Модерну» став директором свого ж кінотеатру. «Буржуазну» назву змінили на нову – «Зірка комунізму». Під таким ім’ям кінотеатр проіснував дуже короткий час, і 1926 р. рішенням міської влади був об’єднаний з «Кіно ім. Леніна» (колишня «Оаза»). Будинок перейшов у розпорядження спочатку Державного банку, згодом інших установ. З 1975 р. у будинку розташовується дитяча музична школа № 1, частину першого поверху займають крамниці. У подвір’ї в 2018 р. влаштовано відкритий майданчик для проведення культурних заходів – «Мистецький дворик».

Прибутковий будинок аптекаря С. Оксмана, 1910 р. Вул. Проскурівська, 18.

Двоповерховий з мансардою (мансардний поверх добудований у 2006 р.), цегляний, тинькований, у плані прямокутний. Збудований у стилі модерн у поєднанні з елементами неоренесансу. Головний фасад має симетричну композицію, основу якої складають центральна та дві бічні розкріповки. На центральній розкріповці домінує аркове вікно, під яким парадний вхід, завершується розкріповка аттиком із стилізованою під флюгер кованою металевою композицією, у мереживо якої вписаний вензель у виді переплетених букв «О.И.» та дата «1910» (демонтовано на початку 2000-х рр. під час реконструкції даху). Бічні розкріповки на три віконних прорізи, розчленовані пілястрами із стрічками та завершуються характерними для модерну фронтонами складної форми. У оздобленні фронтонів привертають увагу ліпні дракони. Взагалі, весь фасад рясно оздоблений різноманітними ліпними деталями (розетки, картуші тощо), декор яких підкреслено пофарбуванням.

Побудований будинок в 1910 р. Літери вензеля «О.И.» вказують на ініціали власника будинку – Ізраїля (Сруля) Оксмана, відомого у місті торговця аптекарськими товарами. На першому поверсі до початку 1920-х рр. розташовувалася нотаріальна контора Л. Мандельштама – одна з двох, що існували на той час у Проскурові (першу нотаріальну контору очолював К. Колоколов).

Нині у будинку розташовується дитяча музична школа №1, мансардний поверх займає обласне відділення фонду соціального страхування.

Джерела та література:

1. Весь Юго-Западный край: справочная и адресная книга по Киевской, Волынской и Подольской губерниям. – К.: Изд. Т-ва Л.М. Фиш и П.Е. Вольсов, 1913. – С.1045.

2. Воспоминания М. Гойхман // Хмельницький обласний краєзнавчий музей. – В.82.

3. Воспоминания Л.Керцмана // Хмельницький обласний краєзнавчий музей. – В.36.

4. Держархів Хмельницької обл., ф.113, оп.34, спр.69.

5. Держархів Хмельницької обл., ф.р.926, оп.1, спр.15.

6. Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. – Хмельницький, 2008. – 160 с.

7. Памятная книжка Подольской губернии на 1911 г. / Сост. В.Филимонов. – Каменец-Подольский, 1911. – С.204-217.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 83 – 86.