Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Прибутковий будинок П. Мозеля (№ 71)

Сергій Єсюнін

Прибутковий будинок П. Мозеля (№ 71)

Прибутковий будинок П.Мозеля, фото 1985 р.

Прибутковий будинок П. Мозеля кін. ХІХ ст. та готель 1936-1939 рр. Вул. Проскурівська, 79.

Споруди прибудовані одна до одної, розміщені на розі вулиць Проскурівської та Івана Франка та мають одну адресу.

Прибутковий будинок П. Мозеля, кін. ХІХ ст. Двоповерховий, цегляний, пофарбований, у плані прямокутний. Виконаний у цегляному стилі із застосуванням романсько-готичних деталей, змодельованих у цеглі. Загальний об’єм поділений міжповерховим карнизом. На головному симетричному фасаді виокремлюється центральна розкріповка, яка на першому поверсі має парадний вхід, на другому – напівциркульне вікно, фланкована здвоєними напівколонами та увінчана триступінчастим трикутним аттиком із круглим віконцем. Симетрично від центральної розкріповки розміщені дві бічні розкріповки з триступінчастим карнизом, які завершуються на рівні першого поверху. Бічні фасади мають розкріповки увінчані аттиками, аналогічними головному фасаду. Вікна прямокутні, оздоблені замковими каменями, аттики та карнизи фасадів увінчані типовими для цегляної архітектури зубчиками. Будинок – цікавий зразок міської житлової забудови кінця ХІХ – початку ХХ ст., зберігся дотепер майже без змін та має архітектурну цінність завдяки своєму цегляному муруванню.

Збудований наприкінці ХІХ ст. проскурівським купцем Пінхасом Мозелем. З початком Першої світової війни 1914 р. П. Мозель віддав прибутковий будинок у розпорядження військового відомства – у будівлі розмістилось ряд служб, підпорядкованих штабу ПівденноЗахідного фронту. В роки Української революції 1917-1921 рр. будинок використовувався різними військовими підрозділами, в період їх перебування у Проскурові: Армії Української Народної Республіки, Війська Польського, Червоної армії. Після встановлення радянської влади (кінець 1920 р.) будівля залишалась у розпорядженні військових. Зокрема, у 1923-1927 рр. тут розташовувався штаб 1-го кінного корпусу Червоного козацтва, яким на той час командував О. Городовиков.

Готель, 1936-1939 рр. Розташовується на розі вул. Проскурівської та Івана Франка. Двоповерховий, цегляний, тинькований, у плані Г-подібний, із закругленим наріжжям та двома головними фасадами. Виконаний у неокласичних рисах, притаманних одному з напрямків радянської архітектури довоєнного часу. В симетричній композиції будинку виокремлюється закруглене наріжжя з парадним входом та по два бічні ризаліти на кожному з головних фасадів. Будинок готелю, що до наших днів зберігся без змін, репрезентує один із напрямків розвитку радянської архітектури довоєнного часу (1933-1941 рр.).

Будинок споруджений за типовим проектом у 1936-1939 рр. для потреб готелю, розрахованого на 27 номерів. У 1959 р. готель ліквідований, приміщення передано новоствореному Хмельницькому музичному училищу. Музичне училище перебувало тут до 2017 р. За цей час навчальний заклад закінчило понад 5 тисяч фахівців.

Серед випускників народні артисти України Володимир Дідух, Михайло Дідик, Валентина Степова, Микола Балема, Віталій Газинський, Ірина Даць, Олександр Пономарьов, заслужені діячі мистецтв Володимир Гронський, Віктор Камінський та багато інших видатних представників культури та мистецтв.

У 2019 р. приміщення передані обласному краєзнавчому музею. Хмельницький обласний краєзнавчий музей створений у 1929 р. Фонди нараховують понад 65 тис. експонатів. Археологічна колекція складає понад 6 тис. предметів.

Серед яких – скарби ювелірних виробів Болохівської землі Київської Русі, які вважаються надбанням загальносвітової культури. Чисельна колекція нумізматики та боністики різних часів, різноманітні іноземні та вітчизняні нагороди. Зберігаються та демонструються в музеї колекції старовинної зброї, подільської кераміки та фарфору, ікон, предметів етнографії, а колекція сучасної зброї вважається однією з найкращих в Україні. Надзвичайно високий науковий потенціал працівників музею, який реалізується у чисельних наукових та науково-популярних виданнях.

Джерела та література:

1. Держархів Хмельницької обл., ф.227, оп.1. т.5, спр.4079.

2. Держархів Хмельницької обл., ф.р.1211, оп.1. спр.5.

3. Пам’ятники історії і культури м. Хмельницького. (Склав С. Гуменюк). – Хмельницький, 1991. – 60 с.

4. Місто Хмельницький. Путівник. – Вінниця, 1963. – 116 с.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 144 – 145.