Будинок офіцерів (№ 57)

Сергій Єсюнін

Будинок офіцерів, фото 2014 р.

Будинок офіцерів, 1939 р. Вул. Проскурівська, 57.

Двоповерховий, цегляний, тинькований, П-подібний у плані, з центральним ризалітом на головному фасаді. Зведений у характерному для радянської архітектури 1930-х рр. стилі псевдоампір, основою якого було використання форм і прийомів класики. В загальній композиції домінує ризаліт із чотириколонним портиком, увінчаним трикутним фронтоном.

В цілому обшир будівлі – симетричний, фасад витримано у лаконічному ритмі віконних прорізів у чередуванні зі спрощеними пілястрами, які підкреслено пофарбуванням. У минулому карниз увінчувала балюстрада, яку втрачено під час чергового ремонту наприкінці 1990-х рр.

В перші десятиріччя радянської влади гарнізон Проскурова помітно розширився і набув всесоюзного значення, особливо після того, як наприкінці 1930-х рр. у місті розташувалася танкова бригада і штаб армійської групи. В цей же час було прийняте рішення про спорудження нового Будинку Червоної армії (БЧА). Місце під новобудову виділили на центральній вулиці, де знесли кілька одноповерхових будинків. Споруджував об’єкт «Військбуд № 105», і до кінця 1939 р. гарнізонний БЧА був урочисто відкритий.

У травні-червні 1940 р. у проскурівському БЧА розташувався штаб Польового управління оперативного Південного фронту під командуванням генерала армії Г. Жукова. Південний фронт був створений на базі військ Київського особливого військового округу і мав завдання «звільнення Північної Буковини та Бессарабії з-під окупації Румунії» та приєднання цих територій до СРСР. Штаб фронту розташувався у Проскурові, а сам Г. Жуков за короткий час відвідав майже всі частини і з’єднання округу, переважна більшість яких була розташована на території Кам’янець-Подільської області, займався оргпитаннями, проводив розширені наради. До того ж, у червні 1940 р. Г. Жуков виступив у проскурівському БЧА з промовою перед командним складом гарнізону.

У березні 1941 р. Проскурів стає адміністративним центром Кам’янець-Подільської області й у Будинку Червоної армії розташувався обком партії та комсомолу. Але не надовго – 22 червня 1941 р. розпочався збройний напад Німеччини та її союзників на західні кордони СРСР. Наприкінці червня – на початку липня 1941 р., у проскурівському БЧА розташувався командний пункт Південно-Західного фронту під командуванням генерал-полковника М. Кирпоноса. Саме тут 30 червня командування Червоної армії прийняло важке рішення – до 9 липня відійти на рубіж Коростенського, Новоград-Волинського, Старокостянтинівського і Проскурівського укріпрайонів і фактично вперше офіційно розпочати відступ під натиском підрозділів Вермахту. Тим часом, 8 липня 1941 р., у Проскурів був окупований нацистами. У будівлі БЧА розташувався гебітскомісаріат.

Після визволення у березні 1944 р., у БЧА знову розташувався обком партії. Деякий час, в лівому крилі, на другому поверсі, жив тодішній перший секретар обкому В. Бегма. На початку 1950-х років, обком переїжджає у нове приміщення, і будинок знову перейшов у розпорядження військових, змінивши свою назву на – гарнізонний Будинок офіцерів.

За останні роки Хмельницький гарнізон значно зменшився, і тому з 2005 р. Будинок офіцерів було розформовано, а його приміщення передано під навчальний корпус Хмельницького університету управління та права.

Джерела та література:

1. Держархів Хмельницької обл., ф.р.1211, оп.1, спр.19.

2. Єсюнін С. Прогулянка Проскуровом. Історичні нариси. – Хмельницький, 2008. – 160 с.

3. Краснознаменный Киевский: История Киевского военного округа. – К., 1979. – С.123.

4. Макухін М. Освобождение Проскурова // Хмельницький Вечірній. – 1993. – 7 жовтня.

5. Воспоминания М. Юзикова // Хмельницький обласний краєзнавчий музей. – В. 78.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Хмельницька область. . – Хмельницький: 2019 р., с. 53 – 54.