1998 р. Церкви України: Перемиська єпархія

Розмір зображення: 800:499 піксел

Вороблячин. Церква Преображення Господнього, 1662 р. Розібрана і перевезена в Київ, в музей Народної архітектури та побуту в Пирогощі у 1970-х pp. Світлина 1970-х pp. зі збірки інституту «Укрзахідпроектреставрація». Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 396.

с. Вороблячин.

Яворівський.

Церква Преображення Господнього. 1929.

У 1578 р. в селі вже була церква. Існують згадки в документах 1614 р. про монастир. Попередня дерев’яна церква, згідно напису на західній стіні бабинця, збудована у 1662 р. Напис на західній стіні бабинця, зліва від входу, на четвертому брусі знизу сповіщав: «Создася храмъ сей: рк: бж: АХξВ писал Іаць Горн». Над ним вирізьблено: «Р. Б. К. 1864 М Ім. КА». На південній стіні нави, на другому брусі знизу вирізьблено: «Был ту Іаць Го» і «С».

Це була тризрубна одноверха будівля, увінчана на високому четверику нави шоломовою восьмибічною банею на восьмерику з одним заломом. У 1670 р. вона отримала привілей від Франціска Стадницького.

По першій світовій війні у 1922 р. на віддалі 500 м від неї збудовано нову муровану, хрещату в плані, триверху церкву за проектом Олександра Лушпинського. Наву споруди на високому восьмибічнику завершує дзвоняста баня, яка переходить в грушасту, увінчану ліхтарем і маківкою. Такі ж, тільки менші бані здіймаються на низьких восьмибічниках бабинця і вівтаря. Бабинець, з аркадою на другому ярусі, фланкований на чільному фасаді восьмибічними вежами з таким же завершенням. Поліхромію церкви виконав художник Дем’ян Горняткевич.

Стару церкву залишили як пам’яткову. У середині 1980-х pp. її розібрали і перевезли в Київ в Музей народної архітектури та побуту України, де вона повинна бути встановлена в експозиції Західної України.

Державний архів Львівської області, фонд 1, опис 25, справа № 1543.

Національний музей у Львові, фонд графіки.

Дані мистецтвознавця Володимира Вуйцика.

Драган М. Українські деревляні церкви. – Львів, 1937, с. Крип’якевич І. Середньовічні монастирі в Галичині. // Записки чина св. Василія Великого. – Жовква, 1926. – Т. 2, вип. 1, 2. – с. 70 – 104.

Спис галицьких парохій XII – XVI ст. // Студії семинара для історії сходу у фільософічному виділі гр. кат. богословської академії у Львові. Під редакцією І. Крип’якевича. – Львів, 1939. – Т. 1.

Схиматісм всего клира руского-католического Богом спасаемой єпархіи Перемышльской на год от рожд. Хр. 1879. – Перемишль, 1879.

Шематизм греко-католицького духовеньства злучених єпархій Перемиської, Самбірської і Сяніцької на р.Б. 1934. – Перемишль, 1934.

Słownik artystów polskich. – Wrocław, 1879. – T. 3, s. 112.

Джерело: Слободян В. Церкви України: Перемиська єпархія. – Льв.: 1998 р., с. 395 – 396.