Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

1968 р. По Україні

Новий напрям в архітектурі у Володимирі-Волинському представляють дві пам’ятки, обидві – ротонди. Одна з них відома з археологічних розкопок, а друга збереглася повністю, правда, з пізнішими прибудовами. Особливо показовою є остання – Василівська церква-ротонда, збудована на рубежі XIII і XIV століть. Цей оригінальний храм – витончена творчість геніального майстра – не має собі прямих аналогій у світовій архітектурі. Особливість його в тому, що його конхи не півциркульні, як звичайно, а ніби утворені відрізком кола. Розбивка плану йшла, мабуть, в такому порядку: спершу майстер забив кілочок у землю, а тоді натягнув шнур завдовжки 4 метри (у переводі на сучасні міри) і описав ним на вирівняній землі коло. Потім взяв чверть цього діаметра і описав ним радіус вівтарного виступу і трьох інших, орієнтованих по сторонах світу. Але центр радіуса вівтарної конхи був пересунутий на схід на товщину стіни – 1 метр 35 сантиметрів. Товщина стін дорівнює одній шостій частині внутрішнього діаметра. Там, де перетиналися кола великих конх, утворились центри для радіусів, якими окреслені менші чотири конхи. Так виникла восьмипелюсткова форма плану. Зовні це був масив із слабо розчленованими об’ємами, утворений злиттям чотирьох більших і чотирьох менших конх, розміщених поперемінно. В результаті вийшла споруда з хвилясто-округлими стінами, увінчана м’якою шоломовидною покрівлею.

Масштаби будівлі дуже добре знайдені по відношенню до людини, а маленькі перспективний цегляний, західний і білокам’яний північний портали надають їй затишності. І в сонячну, і в хмарну погоду на об’ємах завжди видно світлотіньову гру, то ледве помітну, то яскраву.

Ще інтимніше враження справляє інтер’єр. Неширокі пілястри в місці стику ледве помітних округлих конх фіксують їх межі. Вони легко підносяться вгору, продовжуючись у нервюрах склепіння, що повторює хвилясту форму плану. Подібні гурти-нервюри були в сферичному склепінні останнього ярусу башти в Кам’янці біля Берестя, яку збудував у 1271 – 1289 рр. майстер Олекса. В ній теж помітно тенденцію до пом’якшення суворих образів архітектури. Як бачимо, стилістичний розвиток мистецтва йшов одними шляхами в літературі, архітектурі й живопису. Описувана ротонда, мабуть, є «каплицею над гробом баби Анни», дружини князя Романа, яку збудував Мстислав Данилович. Цим пояснюється її аристократична примхливість, однак і вона позначена впливом мистецтва народу. Тут відчувається прагнення не подавити суворістю і аскетизмом, а навпаки, наблизитись до людини, надати образам архітектури ліризму і затишності.

Джерело: Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 160 – 162.