1967 р. Історія українського мистецтва

Серед пам’яток того часу слід відзначити оригінальну не тільки в українській, але й у світовій архітектурі церкву-ротонду Василя у Володимирі-Волинському, збудовану в кінці XIII – на початку XIV століття. У плані вона складається з чотирьох великих відтинків дуг, розміщених навхрест, і чотирьох менших між ними.

Східний відтинок дуги виступає на схід на один метр, утворюючи більше приміщення для вівтаря. Незважаючи на невеликі розміри (ширина по більших дугах – вісім метрів, по менших – шість метрів), у храмі споруджено за старою традицією два портали. Південний портал оздоблено гарним білокам’яним різьбленням, а західний – перспективний, невибагливого профілювання – зроблено з цегли.

Своєрідний інтер’єр споруди охоплюється зором відразу. Перекриває храм склепіння зімкнутого типу. Грані конх линуть угору і ведуть за собою погляд туди, де в зеніті сходяться лотокоподібні частки склепіння, які, ніби розкрита парасолька, легко височать над храмом, надаючи інтер’єрові просторовості, а формам – стрункості й легкості.

Джерело: Історія українського мистецтва. – К.: Наукова думка, 1967 р., т. 2, с. 24 – 25.