Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Ні просьби, ні грозьби, ні тортури, ані смерть не приневолять тебе виявити тайни.

Монастир Успіння

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Святогірський Успенський монастир

Монастир засновано 1624 р. в місцевості Святі гори, де ченці селилися, починаючи з XV ст. Протягом XVI ст. тут був один з донецьких дозорів, що виставлялися проти татар. Первісно монастир містився в печерах, викопаних у крейдяній горі протягом XV ст. У середині XVII ст. на верхній терасі гори зведено муровану Миколаївську церкву.

У 1679 р. татари спустошили монастир, після чого він був відбудований. У 1783 р. під час секуляризації монастирських маєтностей його було закрито, а в 1844 р. відновлено під назвою Святогірської Успенської пустині. Слідом за цим тут здійснено найзначніші будівельні роботи: 1847 – 1851 рр. зведено трапезну з Покровською церквою і дзвіницею, 1859 – 1868 рр. – Успенський собор, 1877 р. – готель, 1887 р. – два корпуси келій, у 1900 р. до трапезної прибудовано будинок ігумена.

У 2-й половині XIX ст. на обох краях підземного ходу, прокладеного у XVII ст. з нижньої тераси біля Успенського собору на верхню, влаштовано нижній і верхній прочанські павільйони. Тоді ж зведено декоративні вежі, дві з яких збереглися й донині. Монастирські будівлі були частково поруйновані під час Другої світової війни і відбудовані протягом 1947 – 1956 рр. Тоді ж на території нижньої частини монастиря споруджено їдальню, адміністративний і спальний корпуси санаторію, який ще з 1922 р. зайняв монастирський комплекс. Протягом 1969-1973 рр, проведено консерваційні роботи на Миколаївській церкві, а в 1973-1979 рр. – реставрацію цієї церкви. У 1980 р. ансамбль оголошено Державним історико-архітектурним заповідником.

Монастир розташований на високому крейдяному правому березі р. Сіверський Донець. Найдавніша його частина – печерний комплекс – розміщена на високих позначках у товщі гори, на верхній терасі якої стоїть Миколаївська церква. Решту споруд монастиря розташовано на вузькій надзаплавній терасі. Вони утворюють лінійну структуру, витягнуту вздовж берега зі сходу на захід. Крейдяна скеля з Миколаївською церквою, що височіє над довкіллям, є найефектнішою містобудівною і ландшафтною домінантою. Частина ансамблю, розташована на нижній терасі, має свої архітектурні домінанти – дзвіницю й Успенський собор.

Усі будівлі ансамблю муровані з цегли на кам’яних стрічкових підмурках, потиньковані й побілені. Дахи й бані укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах.

Будинок ігумена, готель і корпуси келій зведені у формах історизму з використанням окремих класичних і неороманських елементів (рустування стін, аркатурні фризи, наріжні півколонки, масивні віконні сандрики тощо).

Вежі є двоярусними восьмериками, увінчаними кокошниками й високими наметовими дахами.

Ансамбль Святогірського Успенського монастиря унікальний в українській архітектурі за містобудівною композицією і за стилістичною гармонізацією різночасових споруд.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 101 – 102.

Вкладені елементи

Кін.19 ст. Панорама
Кін.19 ст. Панорама
Загальний вигляд
Загальний вигляд

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 382

Модифіковано : 27.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.