Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Про справу не говори з тим, з ким можна, а з ким треба.

Монастир Успіння

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Святогірський Успенський монастир

Монастир засновано 1624 р. в місцевості Святі гори, де ченці селилися, починаючи з XV ст. Протягом XVI ст. тут був один з донецьких дозорів, що виставлялися проти татар. Первісно монастир містився в печерах, викопаних у крейдяній горі протягом XV ст. У середині XVII ст. на верхній терасі гори зведено муровану Миколаївську церкву.

У 1679 р. татари спустошили монастир, після чого він був відбудований. У 1783 р. під час секуляризації монастирських маєтностей його було закрито, а в 1844 р. відновлено під назвою Святогірської Успенської пустині. Слідом за цим тут здійснено найзначніші будівельні роботи: 1847 – 1851 рр. зведено трапезну з Покровською церквою і дзвіницею, 1859 – 1868 рр. – Успенський собор, 1877 р. – готель, 1887 р. – два корпуси келій, у 1900 р. до трапезної прибудовано будинок ігумена.

У 2-й половині XIX ст. на обох краях підземного ходу, прокладеного у XVII ст. з нижньої тераси біля Успенського собору на верхню, влаштовано нижній і верхній прочанські павільйони. Тоді ж зведено декоративні вежі, дві з яких збереглися й донині. Монастирські будівлі були частково поруйновані під час Другої світової війни і відбудовані протягом 1947 – 1956 рр. Тоді ж на території нижньої частини монастиря споруджено їдальню, адміністративний і спальний корпуси санаторію, який ще з 1922 р. зайняв монастирський комплекс. Протягом 1969-1973 рр, проведено консерваційні роботи на Миколаївській церкві, а в 1973-1979 рр. – реставрацію цієї церкви. У 1980 р. ансамбль оголошено Державним історико-архітектурним заповідником.

Монастир розташований на високому крейдяному правому березі р. Сіверський Донець. Найдавніша його частина – печерний комплекс – розміщена на високих позначках у товщі гори, на верхній терасі якої стоїть Миколаївська церква. Решту споруд монастиря розташовано на вузькій надзаплавній терасі. Вони утворюють лінійну структуру, витягнуту вздовж берега зі сходу на захід. Крейдяна скеля з Миколаївською церквою, що височіє над довкіллям, є найефектнішою містобудівною і ландшафтною домінантою. Частина ансамблю, розташована на нижній терасі, має свої архітектурні домінанти – дзвіницю й Успенський собор.

Усі будівлі ансамблю муровані з цегли на кам’яних стрічкових підмурках, потиньковані й побілені. Дахи й бані укриті покрівельною сталлю по дерев’яних кроквах.

Будинок ігумена, готель і корпуси келій зведені у формах історизму з використанням окремих класичних і неороманських елементів (рустування стін, аркатурні фризи, наріжні півколонки, масивні віконні сандрики тощо).

Вежі є двоярусними восьмериками, увінчаними кокошниками й високими наметовими дахами.

Ансамбль Святогірського Успенського монастиря унікальний в українській архітектурі за містобудівною композицією і за стилістичною гармонізацією різночасових споруд.

В.В.Вечерський

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 101 – 102.

Вкладені елементи

Кін.19 ст. Панорама
Кін.19 ст. Панорама
Загальний вигляд
Загальний вигляд

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2018 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 303

Модифіковано : 27.02.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.