Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Пам’ятки архітектури та містобудування України

Церква св.Миколи (горішня)

Церква розташована на одному з найвищих пагорбів села і домінує в його архітектурно-просторовій організації. Вона належить до числа найбільш ранніх зразків дерев’яних храмів, які збереглися в Україні, відбиваючи у своїй архітектурі традиції давнього оборонного будівництва романської доби.

Зведена 1428 р., будівля складається з трьох оперезаних піддашшям і послідовно розташованих по осі захід-схід зрубів: прямокутного, витягнутого в поперечному напрямку бабинця (5,24:3,13 м) та квадратних у плані приміщень нави (5,24:5,27 м) і вівтаря (3,52:3,30 м). Західний і центральний зруби пам’ятки мають однакову ширину й перекриті спільним двосхилим дахом, завдяки чому сприймаються ззовні як єдиний неподільний об’єм. Перекриття східного зрубу у вигляді пластичного трисхилого даху помітно поступається центральному за висотою. В західній частині церкви, над бабинцем, влаштовано високу квадратну в плані вежу з підсябиттям та чотирисхилим наметом у завершенні. Характерна асиметрична композиція головних об’ємів пам’ятки з чітким виділенням її західного фасаду, безперечно, пов’язана зі стилістичними засадами західноєвропейського сакрального зодчества готичної доби. Проте підкреслено сувора й лаконічна інтерпретація цієї схеми (починаючи від вежі над бабинцем і закінчуючи вікнами-бійницями західного зрубу) свідчить про помітний вплив давніших традицій закарпатської архітектурно-будівельної школи.

Традиційний характер архітектурного вирішення Миколаївської церкви послідовно втілено у структурі її внугрішнього простору, побудованого за типовою схемою українського триділь-ного храму. Влаштування склепінчастого перекриття над навою та вівтарем, а також плоскої стелі між бабинцем та емпорою перетворює приміщення нави на композиційний центр усього інтер’єру. Цьому сприяє також розташування тут настінних малювань (початок XVII ст.), монументального чотириярусного іконостаса (1761 р.) та інших видатних творів монументального мистецтва. Висока мистецька та наукова цінність художньо-декоративного оздоблення Миколаївської церкви в комплексі з її архітектурними та містобудівними особливостями перетворює пам’ятку на унікальний за своїм значенням зразок закарпатської школи української дерев’яної архітектури.

В.Т.Завада

Джерело: Пам’ятки архітектури та містобудування України. – К.: Техніка, 2000 р., с. 115.