Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

2000 р. Церкви України: Закарпаття

Середнє Водяне (Середня Апша) Рахівський район

Церква св. Миколи Чудотворця (верхня). 1428, XVIII ст. (УГКЦ)

Верхня церква належить до найбільш стародавніх дерев’яних храмів Потисся і України. Найдавнішими частинами є дубові зруби (1428 p.), надбудову над якими зведено близько 1600 р.

Близько 1760 р. в наві замінили плоске перекриття зрубів на трапецієподібне, розтесано стрілчасті вікна в наві, надбудовано високу, каркасну башту, вкриту стрімким чотирисхилим шатром. Над зрубами – високі двосхилі дахи. Опасання, що обходить церкву з усіх боків, спирається на випуски вінців зрубів. Суворі монументальні форми храму, що нагадують середньовічні романські споруди, вимальовуються мужнім силуетом на фоні неба.

Церква належить до тих небагатьох релігійних споруд, що мають настінні розписи, хоч частина їх пошкоджена, а частина – заклеєна.

У 1601 р. розписали наву, в XVIII ст. – бабинець. На плафоні бабинця – “Знамення Богородиці”, “Адам і Єва”, “Жони-мироносиці”, на стінах – фігури Іоанна Златоустого, Василія, Григорія. На східній стіні – “Страшний суд”. На західній стіні нави – постать Ієсея, на північній і південній – “Страсті”, на плафоні – “Всевидюче око”, оточене 12 знаками зодіаку та “Трійці новозавітної”.

Ці розписи є видатними творами народного малярства, але на початку 1990-х років їх грубо і невміло перемальовано. Серед зображень святих у бабинці вміщено цілком реалістичний портрет “ієрея Никори” – очевидно, фундатора перебудови храму. Чотириярусний іконостас походить з 1761 р. Біля церкви стоїть дерев’яна одноярусна каркасна дзвіниця під шатровим дахом і цікаве дерев’яне розп’яття. Реставрацію церкви провів 1968 р. львівський архітектор і вчений Іван Могитич.

Джерело: Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. – Льв.: 2000 р., с. 592 – 595.