Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не завагаєшся виконати найнебезпечнішого чину,
якщо цього вимагатиме добро справи

Богдан Хмельницький

?

Церква Введення (стара)

Церква Введення (стара)

Розмір зображення: 735:768 піксел

Фото Elke Wetzig 22 серпня 2010 р. з сайту

Введенська церква 1759 р. (дерев.) [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною : список. – К. : Держбудвидав, 1956 р., с. 36].

Введенська церква 1759 р. (дерев.) [Постанова Ради міністрів УРСР “Про впорядкування справи обліку та охорони пам’ятників архітектури на території Української РСР” № 970 від 24.08.1963 р.].

Дерев’яна церква введення 17 ст., 1750 р. [Слободян В. Каталог існуючих дерев'яних церков України і українських етнічних земель. – Вісник ін-ту Укрзахідпроектреставрація, 1996 р., т. 4, с. 87].

Введенська церква 1759 р. (дерев.) і дзвіниця 1759 р. (дерев.) [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Пейзаж у цих місцях трохи суворіший і більш стриманий. Храми поставлені по-різному. Якщо в Майдані вибрано видне місце, то в Студеній Розтоці Введенська церква 1759 р. поставлена на крутосхилі й захована в гущавині великих дерев. Маси споруди легкі, баня – сама досконалість. Велике число горизонтальних членувань, граціозний, витончений за рисунком силует багатоярусної башти-дзвіниці запам’ятовуються.

Інтер’єр повністю відповідає стилю, характеру та образу зовнішньої архітектури. В ньому все невеликих розмірів – і арка-виріз, і двері та вікна, і чудовий іконостас з численними іконами різних часів, розвішаними по стінах. Якщо в усіх попередніх іконостасах панує строга прямокутна сітка горизонтальних і вертикальних членувань, то в розтоцькому всі верхні яруси, крім першого, розташовуються по зламаній вгору лінії, чим досягаються динаміка й експресія композиції. Живопис іконостаса, можливо, виконала та ж артіль, що і в Присліпі, про що свідчать і скупа фрескова манера живопису, і типаж, і палітра барв [Логвин Г.Н. По Україні. – К.: Мистецтво, 1968 р., с. 383].

Довідка на сайті

Довідка у Вікіпедії:

Більше фотографій: