Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Ненавистю і безоглядною боротьбою прийматимеш
ворогів твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Вілья-Бальєстер м

Вілья-Бальєстер (арг. – Віжа Бажестер, ісп. – Villa Ballester) місто – складова частина Великого Буенос-Айрес та округу Сан-Мартин провінції Буенос-Айрес, Аргентина. Обслуговується лінією Мітре залізниці через станцію яка також називається Вілла Баллестер. Засновано місто 26 жовтня 1889 р. Педро Баллестер (4 грудня 1849 – 5 вересня 1928) розпочав закладку міста в пізні 1880-тих рр. на території, якою володіла його родина. Головною складовою успіху нового міста була лінія залізниці, яка забезпечила швидке сполучення з Буенос-Айресом. Місто було названо на честь партнерства комерсантів Педро Баллестера та Гулермо Лакрозе "Громада Вілла Баллестер".

Після Першої світової війни Віллі Баллестер була маленьким німецьким містечком, але 1950 р. тут осіло багато вихідців з СРСР. Отож виникла потреба у православному храмі. Спочатку храм св. Сергія Радонезького містився у приватному будинку, але згодом його розмістили на терені маєтку російського генерала-емігранта Шварца. Цю ділянку у парку подарувала вдова – генеральша. Будівничим та почесним старостою і регентом хору був князь Михайло Горчаков, який сам возив тачкою цеглу. Храм не зберігся.

В місті розташовувалася православна церква св. Володимира, образи та полотна для якої написав колишній київський архітектор та художник Микола Шехонін.

1938 р. тут придбав невелику садибу з будиночком на три кімнати український художник Віктор Цимбал, де прожив багато років з дружиною Тетяною Михайлівською Цимбал – діячкою українського громадського руху в Буенос-Айресі.

Джерела:

Малаков Д.В. Архітектор Шехонін. Три епохи. – К.: Видавничий дім "Кий", 2017. – 320 с.

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».