Пунта-Індіо м
Пунта-Індіо – місце регулярного літнього таборування Пласту.
Тут відбувся табір "Четвертий Ненаситець" імені Дрота, 28.01-10.02.1957 р.
Розповідь, опублікована на сторінці “Морське пластування” у фейсбук від Тараса Гаврилишина (ТТ), який був на таборі інструктором. Ось що він пише:
“Табір у Аргентині – це перший в світі морський табір присвячений 100-річчю підняття Прапора Українського Військового Флоту, який був піднятий 29 квітня 1918 року спершу над лінійним кораблем «Воля», а пізніше і над рештою кораблів чорноморського флоту. Такий самий прапор, як і сто років тому, підняли і на пластовому таборі в містечку Пунто-Індіо, поряд з прапорами Арґентини і України.
Табори на березі річки Ла-Плата проводяться часто, їх можна назвати морськими. Через те що Арґентина дуже віддалена від України чи Північної Америки тут трохи забулися традиції морських таборів.
У день, коли на щоглі замайорів прапор ВМФ України, табір «перетворився» на корабель: Комендантку почали називати «Пані капітан» – по іспанськи «señorita La Capitana». (Як і заведено на кораблі до капітана потрібно звертатиць на Ви, йому приносять їжу на пробу, просять смачного, на збірки викликають тільки тоді, коли весь табір вишикуваний і готовий до появи капітана). Бунчужна – стала Першим помічником капітана, Писар – Другим, Інтендант – Третім помічником капітана, А «señora de la cocina»(пані-з-кухні) почали називати як на кораблі – Кок.
Погода протягом всього табору була тропічною. Сонячно і жарко, але в день, коли підняли морський прапор – змінилась на морську. Спочатку налетів шквал (по-іспанськи – tormento), погнув шатра, а потім пішов дощ, який падав всі наступні дні до кінця табору.
В останню ніч була прощальна ватра. Під дощем. Було відчуття, що ніхто не хоче, щоб вона закінчилась. а на дощ навіть не звертали уваги.
Зранку почалась теренова гра, метою якої була перевірка знань, що юнацтво отримало під час табору. Загалом табір не мав великого флоту – 2 канойки і 1 вітрильник, але навчились таборовики багато нового. Теорії вітрильництва, правил судноплавства, канойкарства, плавання, нових українських пісень, а головне – вони мали багато практичних занять на воді.
Як сказав капітан яхти «Америка»: – Великі кораблі мають славу, але маленькі човники виховують моряків. Юнаки, які були на таборі, можливо, і не стануть моряками. Та я впевнений, що на довгі роки запамятають табір і друзів, з якими вони разом проводили час.”
СКОБ! Доброго вітру! Буенос-Айрес 17.01.2018 р.
Джерела:
Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».