Беріссо м

Беріссо (ісп. Berisso) — місто в аргентинській в провінції Буенос-Айрес, адміністративний центр округу Беріссо. Місто є одним з осередків української діаспори в Аргентині — у місті проживає близько 5 тисяч осіб українського походження.

Перші українці з’явилися у Беріссо у 1897—1903 роках. Переважно вихідці з селян, не маючи кваліфікації й не володіючи іспанською мовою, українці виконували найгірші та найменш оплачувані роботи в місті. Крім селян, до Аргентини прибули українці, які походили з міст і часто мали досвід заробітчанської праці в Європі. Столиця і м. Беріссо як її передмістя стали одним з основних осередків, де вони осіли. Вони стали працювати на будівництві, залізниці, у портах, на підприємствах харчової промисловості, як обслуга та сезонні робітники. Загалом під час першої хвилі міграції до Беріссо прибуло близько 4 тис. українців.

Важливим кроком у збереженні етнічної самобутності було утворення 1924 року в місті Беріссо українського драмгуртка «Молода громада», який пізніше трансформувався у товариство «Просвіта». З часом товариство «Просвіта» стало головним центром українського культурного життя в Аргентині.

У квітні 1933 року у Беріссо при філії товариства «Просвіта» був створений Жіночий Гурток ім. Лесі Українки, який згодом перетворився у Жіночу Секцію. У наступних роках були створені Жіночі Секції в інших місцевостях Аргентини.

1934 року у місті було створено філію товариства «Відродження». При ньому, як і при Просвіті, існували суботні школи українознавства.

1940 року з’явилася перша українська церква у м. Беріссо, яка стала також першою у провінції Буенос-Айрес. При ній діяла школа і дитячий притулок.

1941 року у Беріссо отцем Іпатієм Майкою Чину св. Василія Великого було засновано українську греко-католицьку парафію, яка нині має храми св. Трійці та Успіння Пресвятої Богородиці. 1949 р. у місті було створено парафію української автокефальної православної церкви.

У 1945–50-х роках до міста прибула значна кількість мігрантів з України. У середині XX століття були створені монастир і новіціят сестер Василіянок з народною школою і дитячим садком (діє і посбогодні).

1968 року Беріссо відвідував кардинал Йосип Сліпий.

У 1988 на подвір’ї храму Успіння Пресвятої Богородиці встановлено пам’ятник 1000-літтю хрещення України.

17 жовтня 2008 року міська рада міста Беріссо ухвалила резолюцію, якою Голодомор в Україні визнано актом геноциду українського народу.

27 серпня 2011 р. з нагоди 20-ї річниці незалежності України у місті Беріссо відбулася урочиста церемонія відкриття погруддя Тарасу Шевченку. Погруддя Т. Шевченка, виготовлене місцевим скульптором Карлосом Морейрою на замовлення філії Українського культурного товариства «Просвіта» в Беріссо, було встановлено на площі Альмафуерте, відповідно до постанови Міської ради м. Беріссо № 3246 від 31 травня 2011 року.

Нині у Беріссо є вулиця України, виходить українська радіопередача, при філії «Просвіти» діє українська суботня школа, танцювальний колектив «Зірка», оркестр «Просвіта», при «Відродженні» діє ансамбль українського танцю «Журавлі».

2025 р. під час відвідин Беріссо посол України в Аргентині Юрій Клименко подякував місцевій владі за допомогу громадянам України, які прибули до Аргентини внаслідок повномасштабного вторгнення Росії: у 2022 році муніципалітет разом із Національною дирекцією з питань міграції сприяв наданню їм притулку. Юрій Клименко разом із представниками української громади взяв участь у покладанні квітів до пам’ятника Тарасу Шевченку. Також було відвідано храм Української греко-католицької церкви Успіння Пресвятої Богородиці, який є духовним центром української громади, а також Колегіум сестер Василіянок.

Джерела:

Підготував Іван Парнікоза, НІАМ «Київська фортеця».