Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Пімсти смерть великих лицарів

Богдан Хмельницький

?

2007 р. Перлина Круглої площі

Дата: 21.07.2007

Полтавці гордяться архітектурним ансамблем Круглої площі, її гармонійною єдністю урочистої композиції Монумента Слави і класичною чіткістю фасадів оточуючих будинків.Одному з них – будинку колишнього губернського дворянського зібрання цього місяця виповнюється 205 років від дня заснування.

Станово-представницькі губернські і повітові дворянські зібрання в Російській імперії були засновані відповідно до Жалувальної грамоти дворянству, виданої Катериною ІІ 1785 року. До створення Полтавської губернії у краї діяли тільки повітові дворянські зібрання. На них вирішувалися станові проблеми місцевих дворян, зокрема створення навчальних закладів для дворянських дітей, благодійних установ, приймалися клопотання на ім’я імператора та вищих органів державної влади.

Губернське ж зібрання було вперше скликане 27 червня. Один раз на три роки на зібранні обирався губернський предводитель дворянства. Це була дуже почесна посада, бо предводитель міг на рівних говорити із самим губернатором. Першим губернським предводителем дворянства став надвірний радник В. І. Черниш.

За 115 років діяльності Полтавського губернського дворянського зібрання посаду предводителів дворянства обіймали чимало видатних урядовців, письменників, меценатів. Серед них потрібно назвати насамперед В. В. Капніста (1758-1823рр.) – поета і драматурга, члена Петербурзької академії наук. Він походив зі знатного козацько-старшинського роду. Його батько був миргородським полковником і одержав великі маєтності.

В. Капніст-молодший все життя віддав військовій та цивільній службі, але уславився як автор сатиричної комедії “Ябеда” та антикріпосницької “Оди на рабство”. Предводителем полтавського дворянства В. В. Капніст був наприкінці свого життя – в 1820- 1823 роках. Два його сини – Семен та Олексій – стали декабристами, третій – Іван – 1831 року брав участь у розробці проекту, за яким були створені вісім українських козацьких полків.

Про його організаторський талант, авторитет у суспільстві свідчить той факт, що І. В. Капніста п’ять разів поспіль – із 1829 по 1842 роки – обирали предводителем полтавського дворянства. Пізніше він став сенатором і таємним радником.

1810 року був споруджений будинок Полтавського дворянського зібрання. Місцем забудови став один із секторів Круглої площі. План площі, як нового центра міста, розробив губернський архітектор М. А. Амвросимов (орієнтовно – 1776-1825).

Для створення архітектурного ансамблю із семи адміністративних будинків він вдало використав типові проекти видатних архітекторів А. Д. Захарова, М. Ф. Казакова, Є. Т. Соколова. Дослідник полтавської архітектури К. В. Гладиш вважає, що приміщення дворянського зібрання повторює за зовнішнім виглядом гімназію в Рязані, збудовану за проектом М. Казакова.

Будинок дворянського зібрання за своєю композицією та оформленням фасаду дещо відрізняється від інших споруд ансамблю. Центральний портик, що піднімається над карнизом будинку, опирається на виступ першого поверху, в якому розміщений вестибюль із трьома парадними входами. Колони портика коринського ордера дещо відстають від стіни, утворюючи неглибоку терасу.

Будинок дворянського зібрання виконував функції корпоративного клубу. Тут знаходилася книгозбірня, проходили концерти, кілька разів на рік влаштовувалися бали для дворян. Ось як описував сучасник бал, що відбувався 15 вересня 1817 року на честь імператора Олександра І, який відвідав того дня Полтаву: “Ослепительное освещение залы, блеск уборов, гром музыки, хор певчих, благоговейная радость и душевное удовольствие, изображавшееся на лицах каждого”.

Після 1917 року у приміщенні колишнього дворянського зібрання знаходився профспілковий клуб, а перед Великою Вітчизняною війною – центральна міська наукова бібліотека. Під час війни будинок зруйнували фашистські окупанти, але 1947 року його реставрували за проектом архітекторів Д. Литвинцева, Д. Гольдинова, П. Черняховця і Л. Вайнгорта.

Відтоді тут знаходиться кінотеатр імені Котляревського.

Джерело: “Новини Полтавщини”