2009 р. На Верецькому перевалі створять меморіальний комплекс захисникам Карпатської України

Дата: 15.09.2009

Учора, 14 вересня, на Верецькому перевалі, що на кордоні Львівської і Закарпатської областей, відбулася церемонія перепоховання десяти останків січових стрільців Карпатської України, які були розстріляні у березні 1939 року польськими жандармами.

Десять священиків, представників різних християнських конфесій, відправили на честь загиблих січовиків панахиду, а військовий оркестр, почесна варта та салютна команда Львівського інституту сухопутних військ віддали усі належні військові почесті героям, які загинули за Україну. Про це розповів кореспондентові ЗІКу секретар Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій при Кабінеті Міністрів України Святослав Шеремета.

У березні 1939 року на Верецькому перевалі було розстріляно близько 600 карпатських січовиків. Комунальне підприємство Львівської обласної ради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля» віднайшло перші десять останків.

Як підкреслює Святослав Шеремета, попри складнощі (адже розстрілювали наших вояків у лісах, чагарниках) роботи будуть продовжуватися. «Будемо сподіватися, що останки усіх 600 героїв будуть знайдені. Тривають роботи в архівах, щоб знайти імена усіх героїв, які загинули. На місці загибелі карпатських січовиків буде відкрито меморіал. Планується у 2009 році завершити будівництво меморіалу, а до Дня незалежності – 24 серпня 2010 року – зробити його урочисте відкриття», – поінформував Святослав Шеремета.

Довідка ЗІКу

Військовим органом Карпатської України була мілітарна організація «Карпатська Січ», початки якої сягають листопада 1938 року. Її основним завданням був захист Закарпаття від нападів угорських і польських диверсійних загонів. Найбільша битва розгорнулась 15 березня на Красному полі – рівнині, що лежала на правому березі Тиси поблизу Хуста. В цьому бою загинуло близько 230 січовиків, чеських воїнів і добровольців.

На центральному напрямі бої відбулися на околиці міст Сваляви та Іршави. Січовики втратили близько 200 убитими і понад 400 пораненими; в полон було взято близько 300 чоловік. У боях по лінії фронту від Королева до Хуста угорці полонили багато чехів і 450 січовиків, серед яких було чимало галичан. 18 березня 1939 р. останні захисники Карпатської України припинили опір.

Частину захоплених в полон січовиків – вихідців з Галичини, угорці передали полякам. 17 березня 1939 року полонених 7-8 колонами по 70-80 осіб жандарми привели на Верецький перевал. На новоутвореному кордоні Угорщини з Польщею угорські конвоїри передали карпатських січовиків польській прикордонній службі. Польські прикордонники спочатку розмістили полонених у казармах.

Наступного ранку, знову поділивши їх на колони, галичан відконвоювали вздовж лінії кордону ліворуч і праворуч на півтора-два кілометри і розстріляли над закарпатськими селами Нова Розтока і Верб’яж та між Петросовцею, Жупанами й Лазами. Убитих січовиків поховали на Верецькому перевалі, за кілька метрів від лінії тодішнього кордону. На братській могилі поставили дерев’яний хрест.

Інші групи січовиків було розстріляно праворуч від перевалу з боку Глухівського верху та поблизу глибокої долини. Тут було убито 230 вояків Карпатської Січі. Таким чином загальна кількість січовиків, розстріляних на Верецькому перевалі, могла становити від 500 до 600 осіб.

Впродовж тривалого часу місця поховань січовиків були об’єктами пам’яті місцевого населення. У жовтні-листопаді 2008 р. Комунальне підприємство Львівсько облради з питань здійснення пошуку поховань учасників національно-визвольних змагань та жертв воєн, депортацій і політичних репресій «Доля» за дорученням Державної міжвідомчої комісії у справах увічнення пам’яті жертв війни та політичних репресій провело пошук місць поховань вояків Карпатської Січі на Верецькому перевалі.

Дослідження проводилися в околиці сіл Жупани Сколівського р-ну Львівської області та Верб’яж Воловецького р-ну Закарпатської області. Аналіз остеологічного і речового матеріалів засвідчує, що у могилі були поховані здебільшого молоді люди, одягнуті у теплий, сукняно-шерстяний одяг цивільного і військового крою. Знайдено залишки шкіряних поясних ременів, а в одному випадку – рештки офіцерської портупеї. На ногах збереглися чоботи і черевики військового зразка з кованими підошвами.

Комплекс предметів, виявлених під час досліджень, складається із фрагментів шкіряних поясних ременів, двох складних кишенькових ножів, пластмасового гребеня «The Star», решток зубної щітки з клеймом «Rekord. Parfumerie Mukačevo», двох дзеркал, залишків ліхтарика, ґудзиків від верхнього і нижнього одягу, окремих монет та двох гаманців з монетами Чехословацької республіки міжвоєнного періоду. Хронологія останніх охоплює 1922-1938 роки.

На об’єкті виявили останки 10 людей. Санітарний характер поховання, розташування в поховальній ямі скелетів, різнобій у обмундируванні, численний супровідний матеріал (залишки одягу, взуття, особисті речі тощо) свідчать, що на Верецькому перевалі виявлено поховання людей, які загинули насильницькою смертю в холодну пору року не раніше другої половини 1938 р. Як свідчать знайдені під час розкопок матеріали, це були вояки Карпатської Січі – галичани, розстріляні на Верецькому перевалі у березні 1939 р.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»