Юрківці с

Історичні адміністративні поділи

Згадується з 1440 р. [Грушевський М. С. Барське староство. – К.: с. 38, 174, 189]. Поміщицький будинок перебудовано зі старовинного замку поміщицею Юлією Сулятицькою. Неподалік від нього була католицька каплиця зі склепом Сулятицьких. У яру Грабовий були залишки великих льохів – за переказом, сховки на час нападів ворогів [Приходы и церкви Подольской епархии. – Труды Подольского епархиального историко-статистического комитета, 1901 г., т. 9].

30 вересня 1442 р. польський король Владислав 3 надав Ігнату Нешевичу з Бенанківців село Юрківці (Jurkowcze) над р. Dziahlny у Кам’янецькому повіті Подільської землі на ленному праві [регеста: Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 261 – 262].

У “Словнику гідронімів України” (с. 170) вказано, що р. Серебрія, на якій стоїть с.Юрківці, звалась також Дзялинь, Дзялуй (Архив ЮЗР, ч. 8, т. 1, с. 154 – 1570 р., т. 2, с. 332 – 1440 р.). [М.Жарких, 4.03.2009 р.]

Довідка у Вікіпедії:

виконкому Вінницької обласної Ради депутатів трудящих № 416 від 6 липня 1957 р. «Про уточнення обліку населених пунктів»: виключити з облікових даних адміністративного поділу населені пункти, що по різних причинах припинили своє існування: хутір Сніцарка і Юрковецьке лісництво — Юрковецької сільської ради.

Список літератури – на сайті «».