Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Введення в храм

Введення в храм

Інв. №1-2311

53,5x34,6 (з обрамленням 65,5x48,0 см)

Реставратор – Лідія Сойка.

Реставровано у 1998-2000 pp.

Композиція умовно ділиться на дві частини – ліву з першосвящеником і служкою та праву з громадою. Серед громади – святі Анна та Яким, які привели до храму Марію. Першосвященик зі служкою стоять перед входом до храму на високому підвищенні з трьома сходами. Він зображений у повний зріст з простягнутими до Марії руками. Одягнений у довгий першосвященницький одяг, на голові – золота митра. Навколо голови – гладкий золочений німб. Це старець з сивим волоссям та довгою бородою. Позаду юнак – служник з червоною книгою в руках у довгій червоній туніці з маленьким комірцем та зеленому стихарі з широкими рукавами.

У правій частині – св. Анна у повен зріст, яка правою рукою підтримує маленьку Марію. Одягнена Анна в світло-рожеву довгу туніку і темно-зелену мантію з червоним відлогом. На голові білий повой, що спадає на плечі. Позаду видно сивобородого Яківа у синьому хітоні та коричневому гіматії. Навколо їхніх голів – великі золочені гладкі німби, окреслені тонкою червоною лінією.

Поперед всіх – маленька Марія, яка несміливо піднімається великими сходами до храму. Вона зображена у повний зріст, її руки опущені. Одягнена у довгу синю, перев’язану на поясі туніку з короткими рукавами. У правій руці вона тримає білу тканину. Довге кучеряве рудувате волосся спадає на плечі. Навколо голови – золотий німб з монограмою імені Богородиці: МР ΘΥ.

Позаду Марії – молода служниця у довгій червоній спідниці й синьо-зеленому корсеті. Ще далі – дівчата зі свічками в руках та вінками на головах, одягнені у міщанське вбрання. Позаду видно сірі будівлі храму. Позем – вохристо-бордового відтінку. Тло ікони гладке, золочене. Угорі над іконою напис: ВОВЄДЄНИЄ ПРЄ[СВЯТОЙ] Б[ОГОРОДИ]ЦИ.

Література

Пещанський Володимир. Богородчанський іконостас // Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 14.

Драган Михайло, Пещанський Володимир, Іларіон Свєнціцкий. Скит Манявський та Богородчанський іконостас. – Жовква, 1926. – С. 26. Іл. 13. табл. XII.

Сидор О. Ф. Міські краєвиди й інтер’єри у творах Йова Кондзелевича в контексті архітектури Ренесансу // Українське мистецтво у міжнародних зв’язках. – Київ: Наукова думка, 1983. – С. 73.

Лильо-Откович З. Іконографічні особливості структури іконостасу Воздви-женської церкви Скиту Манявського // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воз-движенської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 19.

Канарська Ольга. Іконостас церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705) // Тематичний збірник Святопокровського жіночого монастиря Студійського Уставу. – Львів, 2000. – Вип. 5: іконостас Воздвиженської церкви Скиту Манявського. Каталог виставки відреставрованих ікон. Автор-упорядник Канарська О. – С. 31. Іл. С. 46.

Возницький Б. Іов Кондзелевич // Історія українського мистецтва (ротапринтне видання). – Київ, 1964. -Т. 3. – С. 201.

Виставки

Реставрація іконостасу церкви Воздвижения Чесного Хреста Скиту Манявського (1698-1705). Національний музей у Львові. 2000 рік.