2011 р. Самобуд у Бернардинському монастирі спричинила мерія Львова

Дата: 28.01.2011

Питання нелегітимного спорудження на території пам’ятки ресторану мережі «!Фест» стало одним із тих, що здобуло одностайну негативну реакцію з боку львівського осередку -ІКОМОС. Чверть сотні членів Українського національного комітету ІКОМОС (міжнародна пам’яткоохоронна організація) зібралися у Львові на збори, які стали установчими щодо заснування львівського осередку ІКОМОС як обласної громадської організації без створення юридичної особи. Проте окрім організаційних питань, присутні на зборах зачепили й ургентні теми охорони львівських пам’яток.

Так, ІКОМОСівці вирішили оприлюднити відозву щодо незаконного спорудження у подвір’ї монастиря отців бернардинців (1600-1630 рр., пам’ятка національного значення на території ЮНЕСКО). Редакційна група, яка опрацьовує текст відозви, вважає, що він на рівні з іншими експертними висновками може бути долученим до судового позову під час розгляду справи щодо самобуду, здійсненого керівниками мережі ресторанів «!Фест» у вкрай зухвалий і цинічний спосіб.

«Ми не можемо ставити питання про оприлюднення документації, бо такої не було, чи про те, аби відкликати ліценцію проектної організації, бо такої також не було, як не було й жодних дозволів та погоджень на цю споруду. Але ми можемо вимагати, щоб самобуд демонтували, ліквідували наслідки будівництва й відновили стан території. Цю відозву ми скеруємо до прокуратури, Держкультурспадщини та озвучимо на загальних зборах ІКОМОС, які заплановані на 4 лютого в Києві», – зійшлися на такій думці 20 львівських членів ІКОМОС.

«Обурливим у цій ситуації є й те, що порушники закону прикриваються відомими іменами. Юрій Назарук стверджує, що має документацію, підписану ректором НУ «Львівська політехніка». Але хочу внести ясність: забудовники маніпулюють громадською свідомістю, вдаючись до підміни понять. Років 5-6 тому, коли пан Юрій Бобало був проректором з наукової роботи, він завізував історичну довідку, яку виконала моя лабораторія на замовлення нашого колишнього студента Юрія Ситника, для котрого ми тоді досліджували територію будинку на пл. Міцкевича, 9 та територію двору Бернардинського монастиря, де він орендував наріжне кафе.

В історичній довідці про монастирське подвір’я ми із посиланням на дослідження «Укрзахідпроектреставрації» й зокрема Новаківського, описали, що було на цьому місці (цвинтар, споруди, криницю тощо). Згодом новий орендар приміщення кафе, який без дозволів заповзявся будувати ресторан-м’ясарню, не інформуючи нас і порушуючи наше авторське право на історичну довідку, намагався публічно видати це за документацію, розроблену для його самочинного будівництва.

Наголошую, жодної документації по Бернардинському монастирю чи інших пам’ятках на замовлення «!Фест» НУ «Львівська політехніка» не виготовляла!», – сказав професор Микола Бевз, якого підтримали колеги, стоячи на тому, що на території пам’яток будівництво заборонене, за винятком регенерації історичних кварталів.

Загалом львівський осередок УНК ІКОМОС констатує, що управління центральною історичною частиною міста, і зокрема територією ЮНЕСКО у Львові, є вкрай негативним. «Спосіб управління культурною спадщиною ЮНЕСКО нікудишній. По жодному об’єкту не виставляли документації на раді при УОІС ЛМР», – зізнався доцент кафедри реставрації НУ «Львівська політехніка» Юрій Дубик.

Будучи структурним підрозділом Львівської міської ради, яка провадить згубну для пам’яток політику, управління охорони історичного середовища не стоїть на заваді численним порушенням пам’яткоохоронного законодавства, тому таким довгим є шерег понівечених пам’яток (Федорова, 24-28, Вірменська, 20, Валова, 15, пл. Міцкевича, 10-9, готель «Опера», вежа крамарів, історичні кам’яниці на пл. Ринок, парцеляція на вул. Шевській, будинок гауптвахти на пл. Підкови та інші).

«Ці проблеми не виносять на порядок денний засідання науково-консультативної ради про УОІС ЛМР. Ми не знаємо, коли і хто їх погоджує. Як наслідок, бачимо тільки, що з того виходить, якщо погодження дістають. Це жах! Йдеться не про одне, а серії порушень. У Львові системно порушується пам’яткоохоронне законодавство – і всі згідні! Бо ж протидії нема! Нема й реакції від влади на наші повідомлення про проблеми.

Тому пропоную озвучити причини ситуації, що склалася у Львові, не тільки на загальних зборах УНК ІКОМОС у Києві, а й на рівні Ради Європи, яка мусить знати, що Україна не виконує узятих перед світом зобов’язань!» – запропонував реставратор Кость Присяжний.

«У Львові не працює орган охорони культурної спадщини, не відновлена діяльність Державного історико-архітектурного заповідника», – лаконічно резюмував член ІКОМОС Микола Гайда.

Коментар. «Мені не подобається те, що збудували у подвір’ї Бернардинського монастиря. У багатьох історичних містах Європи, чиї традиції сягають корінням у віки глибше, ніж місто Львів, також є ресторани й кафе чи зони відпочинку, але до історичної спадщини там ставляться цивілізовано. Тобто, вони її не руйнують.

На півночі Італії в одному містечку на 5 тис. населення я бачив готель, який спокійно розташували у стародавній триповерховій віллі XV ст. Належна реставрація фасаду й інтер’єрів із максимальним наближенням до епохи. І разом з тим будинок оснащений за всіма сучасними стандартами комфорту: електрика, гаряча вода, каналізація, швидкісний ліфт. Це був добрий приклад.

До будь якої будівельної практики в історичній частині Львова слід ставитися надзвичайно обережно. Особливо, коли стосується капітальних робіт, які вимагають фундаменту глибшого за 20 см, чи інших земляних робіт. Ми не знаємо, на якій глибині може залягати культурний шар попередніх епох: 1,5 м чи 3 м завглибшки.

Тому моя особиста думка – мусить бути якийсь компетентний орган, установа, де люди б відповідали за ті дозволи, які вони надають і відповідно контролювали дії забудовників, які працюють на території, що віднесена до світової спадщини ЮНЕСКО.

Як громадянин маю наступну пропозицію. У Львові є чимала кількість будинків, які не внесені до переліку історичних пам’яток національного чи місцевого значення, хоча заслуговують не такий статус. Це величезний пласт архітектури міжвоєнного періоду XX ст. Споруди у стилі сецесії, історизму та функціоналізму можуть поповнити список пам’яток місцевого значення. Будинки, споруджені до 1939 року мають бути у переліку пам’яток.

Я пропоную створити електронний реєстр, який в Інтернеті був би доступним з будь-якої точку світу. Якщо провадитимуть якісь роботи з реставрації, перепланування, будівництва біля цього будинку чи в цьому будинку, то громадськість зможе отримати швидкий і ефективний доступ до інформації про це», – сказав у коментарі кореспонденту ЗІК депутат Львівської міськради Ярослав Музичко, голова постійної депутатської комісії культури, промоцій, ЗМІ та туризму, до компетенції якої регламент відносить питання охорони культурної спадщини, зокрема й пам’яток архітектури та історії.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»