Будинок (№ 27)

Будинок (вул.Котляревського, 27) споруджено в 1906 р. (архіт. В.Садловський) для художника В.Розвадовського.

В 1906 – 1912 рр. тут містилась майстерня українського художника А.Пилиховського.

В 1930-х рр. туту містилось консульство СРСР. Тут в 1933 р. член ОУН Микола Лемик здійснив збройний акт протесту проти голодомору в Україні (меморіальна дошка).

Микола Лемик (* 4 квітня 1914, Соловій – † жовтень 1941, Миргород) – український політичний діяч, член ОУН з 1932 року, з 1941 року – крайовий провідник ОУН на східноукраїнських землях.

Народився у селі Соловій Перемишлянського повіту в Галичині. Після закінчення української гімназії навчався на математично-природничому факультеті Львівського університету.

21 жовтня (22 жовтня) 1933 року Лемик за наказом проводу українських націоналістів вбив начальника канцелярії консульства СРСР у Львові Олексія Майлова, а за сумісництвом емісара більшовицьких спецслужб, на знак протесту проти штучно організованого радянською владою голодомору 1932-1933 років в Україні. Негайний суд у Львові, який відбувся в жовтні-листопаді 1933 року засудив Лемика до смертної кари. Через деякий час смертну кару було замінено на довічне ув’язнення.

Восени 1939 року, на початку Другої світової війни, звільнений з тюрми. 4 серпня 1940 року одружився з Любою Возняк.

1941 року став одним з організаторів Похідних ОУН та їх діяльності в Україні. Восени 1941 року очолив східну похідну групу ОУН. У жовтні 1941 року заарештований гестапо і розстріляний у Миргороді (Полтавська область).

Під № 27 до війни було консульство СРСР, зараз тут надають медичні послуги стоматолога та гінеколога. На фасаді будівлі – меморіальна таблиця, яка сповіщає, що тут 22 жовтня 1933 року член ОУН Микола Лемик здійснив атентат проти радянського консула Майлова на знак протесту проти Голодомору 1932-1933 років у Радянській Україні.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 26 жовтня 2007 року, № 193 (263)