Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Змагатимеш до посилення сили, слави, багатства і простору Української держави

Богдан Хмельницький

?

Костюшка вул.

Вулиця прокладена в 1820-х рр. і тоді мала ім’я львівського коменданта – генерала Ф.Френеля.

Вулицю Дорошенка з площею Григоренка з’єднує вулиця Костюшка, названа так 1871 року на честь керівника польського антиросійського повстання 1794 року та війни за незалежність США Тадеуша Костюшка (1746-1817), від 1825-го мала назву Фреснеля на честь генерала австрійської кавалерії Генеквіна фон Фреснеля.

Адресу № 1-а за Польщі часів мало відділення української молочарської спілки у Стрию “Маслосоюз”, за часів СРСР за цією адресою розташовувався молочний магазин, тут також заправляли сифони.

У будинку № 2 за Польщі містилася Сучасна читальня, зараз тут кафе “Краків”, магазин білизни “Спокуса сну”, салон-перукарня “Персона” і туристична фірма “Алла”.

У житловому будинку № 12 за польських часів був магазин меблів Кисяка.

У будівлі № 14 до війни була спілка Ewig – чай і колоніальні товари, зараз тут салон м’яких меблів. У жовтні 2007 року в будинку стався вибух газу, його частково зруйновано, а мешканців відселено.

У будівлі № 18 до війни вели торгівлю штучними добривами Карраха, від часів СРСР тут працює Львівське бюро подорожей та екскурсій, від часів незалежності – видавництво “Центр Європи” і магазин одягу “Актуаль”.

У будинку № 20 у 1950-х роках містився Залізничний районний народний суд, нині тут районний центр зайнятості і кафе “Ельф”.

Від вулиці Костюшка на південь відходить тупикова вулиця Дрогобича, названа так 1993 року на честь першого українського доктора медицини, філософа й астронома Юрія Дрогобича (1450-1494), в середині XIX століття називалася Сліпа або Фреснеля бічна, від 1871 року Миловарна, у 1885-1946 рр. – святого Михаїла, у 1946-1950 рр. – Брусилова на честь російського військового діяча Алєксєя Брусилова (1853-1926), у 1950-1963 рр. – Костюшка бічна, у 1963-1993 рр. – Сельробівська на честь Українського селянсько-робітничого соціалістичного об’єднання – політичної партії радянофільського спрямування, заснованої в Галичині у 1920-х роках. У житловому будинку № 4 до 1939 року містився літографічний заклад Андрейчика та фабрика друкарських фарб, у 1950-х роках тут діяла фабрика конвертів. У триповерховій офісній будівлі 1970-х років від часів СРСР міститься довідково-інформаційна дільниця міської АТС. У житловому будинку № 8 у 1950-х була меблева артіль імені 7 листопада. Забудова вулиці – класицизм, конструктивізм 1930-1970 років.

Ілько Лемко

Джерело: “”, 10 жовтня 2008 року, № 149 (457)