Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби
за славу Володимирового тризуба

Богдан Хмельницький

?

2008 р. Володимир Кожан просить Садового забрати громадські туалети з козацьких поховань

Завідувач відділом визвольної боротьби України В. Бойко

Дата: 13.10.2008

Депутат Львівської обласної ради, командувач Галицького козацького округу Українського реєстрового козацтва Володимир Кожан звернувся до міського голови Львова із проханням розглянути пропозицію щодо увічнення місця поховання сотень українських козаків, яке знаходиться у Львові в сквері на перетині вулиць Князя Романа та Івана Франка. Про це сьогодні, 13 жовтня, ЗІК повідомила прес-служба депутата В. Кожана.

«На жаль, в силу певних історично-політичних обставин згадки про події, які відбувались на цій території, де колись знаходився цвинтар та церква Богоявлення, були витерті з культурно-історичної пам’яті нашого міста та львів’ян. А це – недопустимо!», – заявив В. Кожан.

Зараз на цьому місці знаходяться громадські вбиральні. В. Кожан пропонує перенести їх в інше місце. Натомість, передбачити можливість реконструкції згаданого скверу та облаштування інформаційно-меморіального об’єкту, який би чітко вказував на історичну важливість даної території. Відповідні кошти на реконструкцію можна передбачити при формуванні бюджету міста на 2009 рік.

«Переконаний, що відповідне рішення міської влади з цього питання служитиме важливій справі відновлення національно-патріотичного духу української нації, сприятиме зростанню туристичної привабливості Львова. Такий крок мерії чітко продемонструє історичні зв’язки нашого міста з козацтвом, а не лише із латинськими традиціями», – зазначив В. Кожан.

Довідка. При теперішній вул. Баторія (Князя Романа), в місці, де гімназія (середня школа № 35), був монастир кармелітів, заснований 1614 року. Під час облоги 1648 р. українські війська здобули цей монастир 9 жовтня; до цього причинився якийсь передміщанин-маляр, що показав догідний доступ до кляштору через доми й паркани.

При обороні полягло близько 400 людей, що схоронилися в монастирі. Надгробний напис з їх могили переховується в другому монастирі кармелітів при Губернаторських валах (костел на вул. В. Винниченка). Українці пробували тоді здобути й Галицьку браму; в бою поліг Клим Лизогуб, батько відомого козацького роду з Полтавщини.

Освячену землю осквернили. На місці, де кілька століть тому знаходився найбільший храм Галицького передмістя – Богоявленеька церква, сьогодні стоять… громадські туалети. Про храм на перетині сучасних вулиць князя Романа та Івана Франка нині не згадують нічого. Ба більше, навіть пам’ятної таблиці, де хоча б словом згадувалося б про церкву, тут нема. Отож тисячі львів’ян, які день у день проходять однією із центральних вулиць міста, навіть не здогадуються, свідком яких героїчних подій стала ця багатостраждальна земля.

На цьому місці 1648 року під час облоги Львова військами Богдана Хмельницького відбулася одна із найзапекліших сутичок часів національно-визвольної війни, в якій загинули сотні козаків. Чеський історик Францішек Яворський 1911 року в праці «Підземний Львів» цей бій описував так: «Земля там настільки закривавилася, що ще до недавніх часів ґрунти навіть мали офіційну назву Кровисько».

Загиблих козаків поховали у курган на цвинтарі біля храму Богоявлення. Однак після того, як 1800 року церкву знесли, а землі сучасних вулиць князя Романа та Івана Франка передали у приватні руки, ані від святині, ні від кладовища згодом не залишилося й сліду. А через кілька десятиліть після знесення храму, очевидно, щоб познущатися над пам’яттю українців, поляки збудували тут клозети».На освяченій землі туалет не доречний.

Однак громадські вбиральні у Львові теж потрібні, тому його можна було б перенести в інше місце, питання доцільності функціонування туалетів на вулиці князя Романа, 38а обов’язково треба порушити на одній із найближчих сесій міської ради. Отож можемо сподіватися, що до 360 років з часу кривавого побоїща біля Богоявленської церкви, місце на перетині вулиць князя Романа та Івана Франка нарешті матиме гідний пошанівок.

Тут доцільно встановити пам’ятну таблицю про місце боїв під час облоги Львова Богданом Хмельницьким 1648 року, вказати відомі імена загиблих козаків, а також встановити хрест на цьому місці.

Джерело: «Західна інформаційна корпорація»