Логотип сайту «Прадідівська слава»
Версія для друку
Стрічка новин (RSS)
Лист на сайт Будь гордий з того, що Ти є спадкоємцем боротьби за славу Володимирового тризуба.

Верхній замок

2010 р. Луцький замок живе за рахунок туристів

Дата: 06.10.2010

Луцький замок входить у п’ятірку кращих замків України за реставрацією, благоустроєм, туристичною привабливістю. Це одне з небагатьох місць у місті, куди завжди поспішають іноземні туристи, де люблять фотографуватися щасливі молодята, де влаштовують найкращі фестивалі. За рік стіни фортеці зустрічають щонайменше 80000 гостей. А тих, хто просто приходить помилуватися стародавніми мурами, й не злічити – їх сотні тисяч! Якими ж проблемами живе замок, поцікавилися ми у директора історико-культурного заповідника “Старе місто” Тараса Рабана.

– Цього року Луцьк святкує своє 925-ліття. Заповіднику ж усього 25. Хоча ще в 1967 році були постанови, аби в містах таких, як Луцьк, Кам’янець-Подільський, Чернігів (здається, сім населених пунктів, де є замки), створити історико-культурні заповідники. Тоді почали розробляти перші проекти, але з місця справа не зрушила. Аж під таку круглу дату – 900-річчя – у 1985-му кабінет міністрів СРСР прийняв постанову про створення заповідника. Нині це стара частина Луцька – 41 гектар (сота частина сучасного Луцька), – розповідає Тарас Веніамінович.

– В якому стані зараз архітектурна «родзинка»?

– Луцький замок – один з найкраще збережених і відреставрованих замків в Україні. Роботу проведено колосальну. Впорядкували територію, підлатали мури – відтворили зруйновані впродовж століть елементи. Звели задню стіну князівського палацу, яка водночас служила оборонною стіною (на жаль, на завершення бійниці та покриття не вистачає грошей).

Навколо фортеці була друга лінія оборони – Окольний замок. Ми докопалися до фундаментів і вже відтворили кусочок стіни. Маємо єдиний в Україні музей дзвонів, першими почали проводити фестивалі дзвонарного мистецтва. У будинку повітової скарбниці відкрили Музей книги. Велику допомогу в цьому надав владика Острозький і Рівенський Варфоломій – подарував частину своєї власної унікальної колекції стародруків. Маємо експозицію будівельної кераміки – з чого будувалося місто. Пишатися є чим. Мабуть, не випадково саме Луцький замок зображено на 200-гривневій купюрі.

– Але чи не найбільша гордість – то розкопки церкви Івана Богослова.

– Розкопки почалися, коли було створено заповідник. У 1990-х роках накрили руїни церкви павільйоном. Друге життя у них вдихнув 2006 рік. Тоді держава була багатша – нам виділили 4 мільйони на “Старе місто”, з них 2,5 ми вклали у замок. Тоді нам вдалося зробити унікальний підземний маршрут. Відкривають його законсервовані руїни церкви Івана Богослова (ХІІ ст.). Це єдиний храм у Луцьку домонгольського періоду – в той час замок ще був дерев’яний, а церква вже стояла цегляна!

Одна з унікальних знахідок – фрескові розписи кінця ХІІІ – початку XIV століття. Спершу малюнок наносився наче інкрустація дорогоцінним камінням (науковці виявили схожість такого розпису з мозаїчною композицією “Євхаристія” у соборі Михайлівського монастиря у Києві). Повторний вже містив зображальні композиції. Цікаво, що поряд з фресками знайшли й закам’янілий пензлик майстра.

Під час розкопок виявили й чимало поховань, серед яких, імовірно, і князівське. Адже є відомості, що під час битви на Калці був смертельно поранений один з луцьких князів. І його поховали у Луцьку. Інші людські рештки ми зібрали у символічних трунах.

У XVІ- XVІІ століттях ця церква уже була напівзруйнованою. Пізніше єпископ Рудницький загорівся ідеєю поставити на території замку великий храм – на зразок собору Святого Юра у Львові. Уже звели алтарну частину (вона поглинула маленьку церкву Івана Богослова), але через рік Рудницький помирає, а його наступник до цього задуму виявився байдужим, тож будівництво заглухло…

У ХІХ столітті тут з’явилися господарські споруди – підвали. Ми їх теж відреставрували і об’єднали три підземні яруси в один туристичний маршрут. Це велике досягнення.

– Скільки витрачає держава на реконструкцію й утримання замку, “Старого міста”?

– Після 4-мільйонного траншу у 2006-му наступного року на реставрацію ми отримали 300 тисяч гривень, у 2008-му, 2009-му й 2010-му – нуль… На утримання персоналу, оплату комунальних послуг держава виділяє близько 250 тисяч на рік.

– А планів, мабуть, багато?

– Хотілося б задіяти в експозиціях усі три вежі. Але головне – хочемо зробити платформу над розкопками древнього храму і над ним звести його копію у всій красі. На жаль, церква Івана Богослова не збереглася на малюнках. Але науковці говорять про її схожість з Успенським собором у Володимирі-Волинському. На втілення цього задуму потрібні величезні кошти – десятки мільйонів гривень.

– Привида тут можна побачити? – випитую наостанок.

– От чомусь усі хочуть привида бачити. Я противник таких легенд. І кожному повторюю: наш замок добрий, у ньому не блукає жодна незаспокоєна душа. Хочеться, щоб люди з пошаною ставилися до цього місця, і рука не підіймалася залишати по собі сміття й написи на зразок “Тут був Вася”. Хоча… Це, мабуть, практика багатьох століть. Навіть сестра Лесі Українки Ольга Косач свого часу залишила в замку саме такий автограф…

Наталія Кравчук

Джерело: “Високий Замок”

Сподобалась сторінка? Допоможіть розвитку нашого сайту!

© 1975 – 2019 М.Жарких (ідея, технічна підтримка, частина наповнення)

Передрук статей із сайту заохочується за дотримання
умов використання

Сайт живе на

Число завантажень : 272

Модифіковано : 22.08.2012

Якщо ви помітили помилку набору
на цiй сторiнцi, видiлiть її мишкою
та натисніть Ctrl+Enter.