Церква св. Пантелеймона
Пантелеймонівська церква кін. 19 ст., розташована по вул. Потебні.
Мурована церква св. Пантелеймона розташована на пагорбі лівої, протилежної історичному міському ядру, надзаплавної тераси. Вона домінує над широкими просторами долини річки Стир та грає виняткову роль у силуеті панорами, що розкривається з боку давнього Луцька. Поруч з апсидою – могилі настоятеля Гнідаво-Черчицької парафії Петра Огибовського (19.08.1857 р. – 9.03.1908 р.), при якому здійснювалось будівництво.
На сусідньому західному пагорбі Рованців стояла дерев᾽яна Пантелеймонівська церква, зведена у 1779 р.
25 липня 1895 р. вона спалахнула від блискавки і згоріла. Згодом її місце відмітили пам᾽ятним знаком, а кольорове зображення церкви помістили в нижньому ряду іконостаса нової мурованої церкви. На цьому зображенні вона справляє величне, монументальне враження. Це була простора, обліплена прибудовами, тридільна споруда з банею на низькому мигранному барабані і п᾽ятигранною апсидою. Дах над бабинцем і апсидою був високим і гребенем діставав до бані, а над навою був зроблений низьким, щоб оголити барабан з вікном.
З півночі, з боку заплави і міста, між ризницею і навою знаходилась дивна, схоже житлова, двоповерхова прибудова з трьома вікнами на другому поверсі. Вздовж цієї прибудови, нави і бабинця на малюнку видно низький дашок, можливо, опасання.
За церквою видніється одне вікно будинку священика, а на віддаленні від неї з заходу – дерев’яна двоярусна дзвіниця з наметовим дахом. Під малюнком добре видно рік будівництва – 1779.
Малочисельна православна парафія була неспроможна відновити храм.
Завдяки зусиллям луцького Братства Воздвижения Чесного Хреста і, як пишеться в документах, «ревностного настоятеля» церкви Петра Огибовського було порушено питання про часткове фінансування будівництва нової спорудидержавою. Воно мотивувалось тим, що в Гнідаві та інших сусідніх поселеннях мешкали переважно чеські та німецькі колоністи, котрих потрібно було привертати до православної віри. Виконаний цивільним інженером Григорієм Григоровичем Артиновим (народився 1860 р.) проект був надісланий на затвердження в січні 1896 р. Він передбачав мурованістіни та дерев’яні стелі і верхи. Громада зібрала на будівництво 2 500 руб., синод виділив у 1899 і 1900 pp. по 4 150 руб. Фундамент заклали 29 жовтня 1898 р. Триярусний іконостас з іконами горнього місця був замовлений у 1899 р. Малінову. Будівництво церкви завершили 1900 р.
Об’ємно-просторова структура храму бере свої витоки від українських дерев’яних зрубних храмів, але інтерпретована з урахуванням завдань російської церкви, тодішнього стилю і нових можливостей цегляної кладки.
Церква має близький докубічного об’єм нави з чотирисхилим дахом, центральну баню з кутовими главками, до котрого зі сходу примикає півциліндрична апсида з ризницею і паламарнею, а із заходу – бабинець, за яким підіймається чотириярусна під банею дзвіниця з бічними прибудовами.
Бабинець з навою з’єднує трицентрової кривизни арка. Перекриття нави за формою – зімкнуте склепіння. У виконаному за мотивами російської архітектури декорі фасадів велика роль відведена застосуванню високоякісної двоколірної – жовтої й темно-червоної – цегли. Домінують мотиви кокошників і арок, які доповнюються напівколонками з диньками, фільонками та іншими формами.
Джерела та література:
Бойко І. Зникла дорога, або пагорб зцілення / І. Бойко, С. Цюриць // Луцький замок. – 1998. – 17 груд;
Колосок Б. В. Луцьк – пам’ятка архітектури та містобудування : історико-архітектурний нарис / Б. В. Колосок. – Луцьк : ПВД «Твердиня», 2011. – 124 с.;
Колосок Б. В. Луцьк : Архіт.-іст. нарис / Б. В. Колосок, Р. Г. Метельницький. – К. : Будівельник, 1990. – 192 с.;
Колосок Б. В. Православні святині Луцька / Б. В. Колосок. – К. : Техніка, 2003. – 296 с.;
Луцьк стародавній: Пам᾽ятки Старого міста. – Луцьк : Терези, 2015. – 128 с.;
Пясецький В. Е. Луцьк. Старе місто. Книга – 1 : історико-краєзнавчі нариси / В.
Е. Пясецький. – Луцьк : «Волинські старожитності», 2013. – 336 с.;
Старий Луцьк: Науково-інформаційний збірник. Вип. ІІ. – Луцьк : Волинська обласна друкарня, 2005. – 202 с.;
Харів О. Духовні святині Луцька / О. Харів // Луцьк. Замок. – 2010. – 19 серп. – С. 4.
Джерело: Звід пам’яток історії та культури України. Волинська область. . – К.: 2018 р., с. 70 – 72.