1999 р. Звід пам’яток Києва
Михайло Кальницький, Тетяна Трегубова
Житловий будинок 2-ї пол. 19 – поч. 20 ст., в якому проживали відомі діячі культури
(архіт., іст.).
Вул. Володимирська, 4.
Займає важливе містобудівне положення на розі вулиць, які підводять до експозиційного майданчика київського дитинця й Андріївської церкви. Відіграє роль архітектурного акценту. Міститься на фундаментах князівського палацу 10 – 11 ст., частина яких з боку вул. Володимирської позначена викладкою з рожевого граніту.
Первісно двоповерховий, у 1900 – 01 рр. на замовлення домовласниці Л. Мосаківської розширений і надбудований.
Чотириповерховий, цегляний, з цокольним ярусом, розташований по периметру ділянки.
Має два чолові фасади і проїзд на внутрішнє подвір’я з боку Десятинного пров. Головний корпус з боку вул. Володимирської становить прямокутну в плані секцію на дві великі квартири, розділені сходовою кліткою. Решта прямокутних корпусів складається з одного ряду приміщень, призначених для мебльованих кімнат, пов’язаних бічними сходами.
Рівномірно-ритмічну композицію чолових фасадів, що мають чітке поярусне членування міжповерховими тягами й карнизами, пожвавлюють навислий над нижніми поверхами прямокутний наріжний еркер і приставні чотириколонні портики у центрах фасадів, які підкреслюють на рівні четвертого поверху осі входів. Тектоніка фасадів будується на зоровому полегшенні мас від статичного низу до верхнього ярусу з арковими віконними прорізами й силуетно складним завершенням, що складається з наріжної дахової вежки, трикутних і прямокутних аттиків. Гіпсовий архітектурний декор – замкові камені віконних перемичок, кронштейни під еркером, накладні гірлянди й картуші, орнаментальний пояс міжповерхового фриза й вінцевого карниза – виконано у формах ренесансу. Архітектуру фасадів доповнюють ажурні балконні ґрати з гнутого металу. Первісне оздоблення інтер’єрів не збереглося.
Є прикладом багатоквартирного житлового будинку періоду еклектизму.
У 1900-х pp. у будинку проживав Варшавський Марк Маркович (пом. 1907 р.) – адвокат. Був аматором поезії та музики, написав чимало пісень мовою ідиш, що стали класикою єврейського фольклору. Його часто відвідував друг, письменник Шолом-Алейхем. У різний час тут бували у своїх знайомих актриса А. Тарасова, артист естради, співак, поет і композитор О. Вертинський.
17 червня 1911 р. тут народився і провів перші місяці життя майбутній письменник Некрасов Віктор Платонович (пізніше мешкав у Києві на вул. Горького, 24; 38; Хрещатик, 15).
Кальницкий М. Фрейлехс. Кто автор ? // Возрождение-91. – 1994. – № 2;
Некрасов В. Записки зеваки, – М., 1991.
Джерело: Звід пам’яток історії і культури України. – К.: 1999 р., т. 1 (Київ), с. 271.