Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Не дозволиш нікому плямити слави, ні честі твоєї нації

Богдан Хмельницький

?

Дзвіниця (№ 62)

Розмір зображення: 600:800 піксел

Дзвіниця 1754 р. [Пам’ятники архітектури УРСР, що перебувають під державною охороною: список. – К.: Держбудвидав, 1956 р., с. 6].

Дзвіниця 1754 – 1761 рр., майстер С.Д.Ковнір (?) [Нариси історії архітектури України: дожовтневий період. – К.: Держбудвидав, 1957 р., список пам’яток].

Дзвіниця на Дальніх печерах 1754 – 1761 рр. [Державний реєстр національного культурного надбання: пам’ятки містобудування і архітектури України (проект). – Пам’ятки України, 1999 р., № 2-3].

Дзвіниця Дальніх печер

На подвір’ї Дальніх печер, недалеко від церкви Різдва Пресвятої Богородиці, стоїть струнка восьмигранна, двох’ярусна, мурована дзвіниця, висотою 41 м. Побудована вона у 1761 році лаврським майстром Степаном Ковніром за проектом архітектора П.І.Неєлова. Композиційно дзвіниця різко виділяється на тлі інших об’єктів Дальніх печер і є високохудожнім архітектурним витвором. Вінчає її спрямована вгору грушоподібна позолочена баня з двома заломами та чотири пірамідальні шпилі з рипідами по кутах.

Дзвіниця належить до типу надбрамних. Перший ярус оздоблено горизонтальним стрічковим рустом. У середній частині влаштовано арочний проїзд, у бокових – службові приміщення зі сходами, що ведуть нагору. На другому ярусі, прикрашеному легкими коринфськими колонами, чотири арки для розміщення дзвонів. Колись їх було дев’ять. Усі фасади дзвіниці оздоблено мереживом тонкого ліпного орнаменту. В орнаменті переважають рослинні та стрічкові мотиви.

В 1959-1962 роках дзвіниця Дальніх печер була відреставрована. Баня, рами ліхтарів, хрест і шпилі вкриті міддю та позолочені. На позолоту використано близько трьох кілограмів золота.

Джерело: