2011 р. Київ, який ми втрачаємо

Ігор Луценко, Альона Мірошник

Дата: 28.03.2011

Цінність. Кожне людське серце потребує любові, і в кожному місті має бути місце, де закоханим приємно провести час. У Києві для цього найбільше підходить Пейзажна алея. Кілька сотень її метрів заставлені затишними лавами з фантастичними краєвидами на десятки кілометрів, за Троєщину та Оболонь; у теплу пору року зелені пагорби поруч прикрашає зелень дерев і трави. Останнім часом зусиллями меценатів Пейзажна стала справжнім полігоном для художників, які створили сквер і кілька дитячих майданчиків зі скульптурами, унікальними не тільки для Києва, а й, мабуть, для будь-якого європейського міста. Пейзажка нині, безсумнівно, найзручніше місце для прогулянок у Києві.

Загрози. І сама Пейзажна алея, і схили, які прилягають до неї, будівельники розглядають як цілком придатні майданчики для спорудження нерухомості. На самому початку Пейзажки, де вона межує з руїнами Десятинної церкви, планують збудувати елітну житлову багатоповерхівку з басейном на даху. Своїм фундаментом вона має лягти прямо на дитячий сквер із фонтаном та панно у вигляді кішки-сороканіжки завдовжки кілька десятків метрів. Замовники будівництва стверджують, що будинок не зашкодить скверу, – втім, у фантастичності таких запевнень може переконатися кожен, хто прийде у сквер. Простору там бракує навіть для нових лав, не те що для висотної будівлі.

Частина схилів Пейзажки (понад 2 га), які ближче до Львівської площі, рішенням Київради віддана в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «Шанс», яке має намір побудувати там офісний комплекс. Будинок закриє краєвид на Дніпро, знищить зелені насадження навколо і породить автомобільний трафік з отрутними вихлопами та шумом – одне слово, це «шанс» убити Пейзажку начисто.

Не тільки плани будівельників загрожують Пейзажній алеї, – шкодить і вже побудоване. Якщо раніше будівлі являли собою суцільний архітектурний ансамбль, типовий для кінця XIX – початку ХХ століття, то побудований недавно на місці одного з будинків офісний центр вибивається з цього ряду мармурово-скляним модерном. Ресторан, який прилягає до зазначеного центру, був споруджений явно без урахування крихкості схилу Пейзажки, і тепер у грунті під алеєю можна бачити провали грунту, які можуть призвести до небезпечних зсувів усього схилу.

Випадково чи ні, але в ніч із 22 на 23 березня невідомі вандали знищили одну з визначних пам’яток Пейзажної алеї – фігурку Маленького принца.

Хто будує? Відібрати в дітей і закоханих їхнє місце хоче не хтось, а люди, котрі представляють країну на міжнародній арені. Нинішній міністр закордонних справ Костянтин Грищенко – номер один у списку на одержання квартир у будинку з басейном на даху. Саме після його повторного сходження на посаду МЗС активізувало судові позови з метою отримати ділянку дитячого скверу під будівництво. Сутяжництвом проти місцевих жителів займається дипломат у ранзі посла з особливих доручень.

Утім, МЗС – лише таран, що його використовують будівельні магнати для проторення собі шляху на Пейзажку. 80% квартир в елітному будинку належатиме компанії-забудовнику «УМ-Інвест», яку пов’язують із Богданом Губським та його партнерами. Лише 20% безплатно отримають дипломати як-то сам міністр, решту ж хочуть реалізувати за законами ринкової економіки.

За ТОВ «Шанс», очевидно, стоїть Лев Парцхаладзе, який відверто заявляв про свої плани забудувати Пейзажну алею. Ця компанія нині теж активно обстоює у судах своє право прикрасити схили Пейзажної алеї офісним центром.

Правовий аспект. Територія Пейзажної алеї входить до буферної зони об’єкта всесвітньої спадщини ЮНЕСКО – Софії Київської. Будівництво на цих ділянках без санкції Парижа суперечить Конвенції про охорону культурної спадщини, підписаної й ратифікованої нашою державою. Оскільки сама Пейзажка зарахована до особливо цінних земель, то на будівництво там має бути санкція Верховної Ради, якої ні Губський із Грищенком, ні Парцхаладзе не отримували.

Схили Пейзажної алеї не забудовані досі не випадково. Будувати великі будинки тут просто небезпечно, загроза існує як для потенційних новобудов, так і для навколишніх споруд. Описаний вище приклад двоповерхового ресторану, під яким зараз «їде» земля, дуже промовистий.

Джерело: «Дзеркало тижня. Україна»