Початкова сторінка

Прадідівська слава

Українські пам’ятки

Здобудеш Українську державу
або згинеш у боротьбі за неї!

Богдан Хмельницький

?

Пам’ятне місце армії УНР

Ярослав Ліхолєтов

Пам’ятне місце дислокації 3-го Запорізького ім. Богдана Хмельницького піхотного полку армії УНР, 1918 (іст.). Вул. Енергетична, 1. На території Куп’янського хлібокомбінату.

Богданівський полк (1-й український полк ім. Богдана Хмельницького) – перша українська військова частина, сформована на добровільних засадах 1 трав. (18 квіт.) 1917 у м. Києві, чим було покладено початок українізації військових частин армії Російської імперії. Перший Український військовий з’їзд 1917 підтримав це формування і призначив командиром полковника Ю. Капкана.

Полк відзначився бойовим завзяттям у військових операціях. Наприкін. жовт. полк брав участь у роззброєнні пробільшовицьких революційних частин полтавського гарнізону. Потім відійшов з військами УЦР на Волинь.

З квіт. 1918 у складі Запорізького корпусу Армії УНР як 3-й Запорізький ім. гетьмана Б. Хмельницького піхотний полк під командуванням полковника О. Шаповала увійшов (10 квіт.) разом із кайзерівськими військами до м. Куп’янська для боротьби з російсько-більшовицькими військовими угрупуваннями в ході радянсько-української війни 1917 – 21. У черв. 1918 цей підрозділ разом із німецькими частинами займав оборонні позиції на кордоні УНР з радянською Росією, охороняючи кордон від диверсійних набігів окремих загонів російсько-більшовицьких формувань. Розташувався в казармах на околиці міста, які зведено для потреб поселенців у 1-й пол. 19 ст. (20-х рр. 20 ст. були ліквідовані). Залишки фундаментів містяться на території нинішнього хлібозаводу.

Шаповал Олександр Андрійович (1888 – 1972) – військовий діяч, генерал-хорунжий (з 1919). Учасник Першої світової війни. 1917 – командир Богданівського полку, навесні 1918 – 3-го Запорізького ім. гетьмана Б. Хмельницького піхотного полку. За часів Директорії – командир Правобережного фронту Армії УНР у боротьбі проти більшовиків. У лют.-берез. 1919 – міністр військових справ в уряді С. Остапенка, командир Холмсько-Галицького фронту, з верес. 1919 – начальник Закордонного відділу Головного Управління Генштабу Армії УНР. Під час еміграції завідував бібліотечним відділом Українського високого педагогічного інституту в Празі (тепер – Чехія). У складі цього полку на території Куп’янська перебував відомий військовий діяч Монкевич Борис Григорович (1896 – 1971) – сотник Армії УНР, старшина 3-го Запорізького полку. Після гетьманського перевороту 1918 входив до дивізії генерала О. Натієва. Пізніше – у складі Армії УНР (4-й запорізький полк Запорізького корпусу). Написав спогади про Богданівський полк та окремих діячів, зокрема «Похід Болбочана на Крим» (1956).

1919 перейменований на 4-й запорізький полк Запорізького корпусу, брав участь у Першому Зимовому поході (6 груд. 1919 – 6 трав. 1920) під проводом М. Омеляновича-Павленка. Головним завданням Зимового походу було шляхом партизанських дій зберегти присутність української армії на українській території, у ворожому запіллі. 1920 брав участь на боці Польщі у польсько-радянській війні (25 квіт. 1920 – 18 берез. 1921), в якій радянська армія намагалася прорватися через Польську республіку до Німецької держави. 21 лист. 1920 полк інтерновано, остаточно припинив своє існування на поч. 1921.

За 4 роки існування мав назви: 1-й український козацький полк ім. гетьмана Богдана Хмельницького, 1-й Республіканський піхотний полк, 3-й Запорізький ім. гетьмана Б. Хмельницького піхотний полк, 4-й запорізький полк Запорізького корпусу.

Джерела та література:

Буравченков А. О. Запорізький корпус Армії УНР // Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2005. – Т. 3.

Інформаційно-довідковий ресурс ПОУНБ ім. І. П. Котляревського [].

Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. – К.: Голов. ред. Української Радянської Енциклопедії АН УРСР, 1967. – Харківська область.

Історія Українського війська. Видання Івана Тиктора. – Львів, 1936. – ч. 3.

Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2009.

Тинченко Я. Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917 – 1921). – К.: Темпора, 2007 – Книга 1.

Осташко Т. С. Шаповал Олександр Андрійович // Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2013. – Т. 10.

Щусь О. Й. Богданівський полк // Енциклопедія історії України: У 10 т. / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. – К.: Наук. думка, 2003. – Т. 1.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 58 – 59.