Аптека

Олена Конакова, Валентина Марьонкіна

Будинок аптеки серед. 19 ст., у якому мешкала родина Воляшків (іст.). Просп. Конституції, 4. В центрі міста.

Цегляний, двоповерховий. Виконаний у простих класичних формах, які були характерні для невеликих споруд провінційних містечок Російської імперії серед. 19 ст. По горизонталі перший поверх відділений від другого простим карнизом. Вікна першого поверху прямокутні, заглиблені у поле стіни та розмежовані вертикальними нішами. Вікна другого поверху мають арочне завершення. По осі симетрії розташований парадний вхід. Поверхня стін фасадів тинькована, пофарбована у світлі кольори. Увінчує будівлю карниз простої форми.

Першим аптекарем у м. Куп’янську був німець К. Роше. У серед. 19 ст. його син, Є. Роше, продовжив аптечну справу і заснував у Куп’янську аптеку за адресою: пл. Базарна, 3 (тепер просп. Конституції, 4). За оглядом повітового та міського лікарів 16 трав. 1866 приміщення аптеки складалося з двох кімнат: рецептурної, в якій зберігався посуд для медикаментів, написи для посуду; матеріальної, в якій зберігалися запаси медикаментів, стіл, інструменти, інвентар, ваги, різновіс, шпателі тощо.

Кількість простих медикаментів та офіційних фармацевтичних препаратів, патентованих лікарських засобів була достатньою і належної якості. Власник аптеки, Є. Роше був також провізором і мав аптекарського помічника Д. Агаца. Після смерті чоловіка (кін. 1860-х рр.), його дружина, А. Роше, продала (1869) будинок і аптеку провізору О. Воляшку, який саме того року переїхав з Бєлгорода. О. Воляшко брав участь у громадському житті міста, організував міську пожежну команду та першу посадку саду над річками Оскіл та Куп’янка.

О. Валяшко навчав 5 своїх дітей грамоті і прищеплював любов до аптекарської справи. 1871 в родині аптекаря народився син Микола. Він допомагав батькові в аптеці, правильно запам’ятовував назви лікарських рослин і добре орієнтувався в можливостях і правилах їх застосування. Тут, у м. Куп’янську, провів свої дитячі роки Воляшко (Валяшко)

Микола Овксентійович – вчений світового рівня, організатор і перший ректор Харківського фармацевтичного інституту (тепер Національний фармацевтичний університет), заслужений діяч науки Української РСР (1946), доктор хімічних (1919) і фармацевтичних наук (1937), професор. У дев’ятирічному віці Микола розпочав навчання у Бєлгородській гімназії, в якій провів 4 роки. Але у зв’язку з тяжким матеріальним станом сім’ї він повернувся до Куп’янська та працював учнем в аптеці батька. У кін. 1882 сім’я мусила повернутися до Бєлгорода, де Микола закінчив гімназію і вступив до Харківського університету. За рішенням ЮНЕСКО 1971 був оголошений роком М. Валяшка у зв’язку з його 100-річчям від дня народження. Похований у м. Харкові на міському кладовищі № 2 (вул. Пушкінська, 102).

У серп. 1991 Куп’янський міськвиконком ухвалив рішення про присвоєння Куп’янській центральній районній аптеці № 63 ім. М. О. Валяшка.

1882 аптеку придбав О. Бржедицький. У 1919 завідував цим фармацевтичним закладом провізор М. Ширяєв. Аптека обслуговувала як жителів міста, так і мешканців навколишніх сіл. Її штат складався із 40 працівників. Пігулок і ампул з ліками, виготовленими промисловим способом, не було. Різні порошки, настоянки, мазі, розчини виготовлялися на місці вручну. В роки громадянської війни в Україні 1917 – 21 аптека обслуговувала не лише цивільне населення, а й військові частини, які перебували в місті. Згодом будівля кілька разів перебудовувалася. Після німецько-радянської війни 1941 – 45 тут функціонував міський кінотеатр, потім приміщення пристосували під дитячу спортивну школу. Тепер у цьому будинку міститься районна бібліотека. Меморіальна дошка не встановлена.

Джерела та література:

Державний архів Харківської області, ф. 4203, оп. 3, спр. 94; ф. 4303, оп. 2, спр. 251.

Куп’янськ: Зб. архівних документів і матеріалів. Державний архів Харківської області / Голов. ред. А. І. Епштейн; упоряд.: Л. М. Момот та ін. – Х.: Фоліо, 1994.

Історія Національного фармацевтичного університету: люди, події, факти / За заг. ред. В. П. Черниха. – Х.: НФаУ, Золоті сторінки, 2005.

Кукса М. Ф. Куп’янщина в потоці історії. – Х.: Харківський приватний музей міської садиби, 2009.

Зубар О. Пам’ятний ювілей видатного вченого і нашого земляка // Вісник Куп’янщини. – 2011. – 24 берез. Вісник Куп’янщини. – 1997. – 11 черв.

Джерело: Звід пам’яток історії та культури України: Харківська область. . – К.: 2018 р., с. 23 – 24.