2001 р. Червоноглиняні світильники V-ІV століть до н.е.

Алла Желтикова

У фондовій колекції Керченського державного історико-культурного заповідника на початок 2001 року налічувалося 1763 світильники. З них 166 – це так звані лампи йонійського зразка, характерні для V – ІV століть до н.е. Світильники відкритого типу, зроблені на гончарному крузі з глини, – переважно місцевого виробу. Вони мають кругле, відкрите вмістище з трохи загнутими досередини краями. Іноді в центр дна світильника ставили втулку для насаджування на вертикальний стрижень підставки.

Завезені з Аттики й Малої Азії, світильники покриті чорним або чорно-бурим лаком по ріжку й вузьких плечах, а також концентричними колами по дну вмістища.

Місцеві світильники, хоч і наслідували форму довізних, були гіршої якості, ніякого покриття не мали. Натомість вони були прості й зручні у вжитку. Більш ранні зразки (V ст. до н.е.) мали загострену форму ріжка, пізніші (ІV ст. до н.е.) відзначалися широкими, округлої або півквадратної форми, ріжками з великими отворами для ґнота. Зазвичай світильники були одноріжкові, з горизонтально посадженою петлюватою ручкою. Але трапляються й дворіжкові – з супротилеглими ріжками й горизонтально-петлюватою ручкою між ними.

У керченській збірці є унікальний екземпляр чотириріжкового світильника з розкопів городища Мірмекій 1994 року (КС 1712). Ріжки розміщені навхрест, у центрі дна – шип для насаджування на канделябр. Світильник виготовлений з боспорської глини в ІV столітті до н.е., фрагментований, дуже закіптявілий, склеєний з уламків, з великими відколами і втратою майже половини корпусу.

У цій групі є ще 9 світильників, що походять з Аттики, і 4 – з Малої Азії. Проте основна частина їх (153 екземпляри) зроблена з боспорської глини місцевими майстрами.

Оскільки світильники належали до товарів масового попиту, то вже в V столітті до н.е. у Стародавній Греції з’явилися професії майстра і продавця світильників. Те саме було й у Північному Причорномор’ї.

Із знайдених на городищі Пантікапей у складі колекції – 14 світильників такого типу місцевого походження. Це при тому, що більшість знахідок археологічних експедицій протягом багатьох років надходила до Державного музею образотворчих мистецтв ім. Пушкіна (Москва). З-поміж цих пантікапейських світильників 10 – одноріжкових, 4 – дворіжкові, з супротилеглими ріжками. На жаль, майже всі світильники у фрагментах або у фрагментованому стані. Тільки один з них (КС 216) повністю цілий – одноріжковий, боспорський (ІV ст. до н.е.).

Розкопи на городищі Мірмекій поповнили колекцію заповідника 36 світильниками: 25 боспорськими одноріжковими, 9 дворіжковими, із супротилеглими ріжками, одним (КС 1712) – чотириріжковим, фрагментованим і одним малоазійським.

З розкопів Кітея в колекцію надійшло 16 світильників: 12 боспорських одноріжкових, 3 – дворіжкових, один – малоазійський.

Німфей збагатив збірку 10 світильниками: 7 боспорськими одноріжковими, 1 дворіжковим, одним аттичним, одним малоазійським.

Східнокримська археологічна експедиція передала на зберігання до фондів заповідника 16 світильників: 10 боспорських одноріжкових, 6 – дворіжкових, з супротилеглими ріжками, з місцевої глини.

Розкопи городища Тіритака дали 3 світильники такого типу; городища Порфмій – 11 світильників: 9 боспорських одноріжкових, один дворіжковий і один аттичного походження; поселення Кіммерик – 3 боспорських одноріжкових світильники.

На сільському поселенні Балочне-ІІ в 1963 році знайдено один боспорський одноріжковий світильник, біля поселення Вогники – 3 світильники: 2 одноріжкових боспорських і один із супротилеглими ріжками.

З розкопів поселення Ілурат до колекції надійшов дворіжковий, а з поселення Андріївка Південна – одноріжковий світильник. Обидва виготовлені з місцевої глини.

На поселенні Героївка-ІІ виявлено 3 світильники: одноріжковий боспорський, дворіжковий і ще один – аттичного походження.

На превеликий жаль, з різних причин, зокрема через втрату облікових документів у роки останньої війни, бракує даних на 48 світильників цього типу (з 166). Вони числяться безпаспортними й не мають прив’язки до якогось певного городища. Це ускладнює вивчення колекції світильників, усамостійненої як цілість у 1970-х роках. Нині автор цього повідомлення працює над докладним описом її, плануючи згодом укласти каталог “Античні світильники з фондів Керченського державного історико-культурного заповідника”.

Пам’ятки України, 2001 р., № 3.